4.1. Передумови розвитку агробізнесу в Україні.


Усі передумови розвитку агробізнесу можна поділити за суспільно-науковою ознакою на 2 групи.

Система суспільно-географічних передумов і чинників:
  1. потреби у продукції АПК (місцеві, реґіональні, загальнодержавні);
  2. рівень соціально-економічного розвитку;
  3. НТП;
  4. рівень урбанізації і формування систем розселення: забезпеченість людськими ресурсами; рівень розвитку транспортної інфраструктури;
  5. державне управління та економічна політика.

Система природно-географічних передумов і чинників: вплив рельєфу, кліматичних умов, ґрунтового покриву, водних ресурсів на виробничу спеціалізацію сільського господарства, заготівельної і переробної ланок АПК. Поняття природного агроресурсного потенціалу та методика його визначення.

Усі передумови розвитку агробізнесу можна поділити на дві групи: об’єктивні й суб’єктивні.

До об’єктивних слід віднести рельєф місцевості, клімат, водні ресурси, ґрунти. Наприклад, рельєф території України цілком, сприятливий для ведення сільського господарства. Переважають рівнинні місцевості, які займають 95% усієї території, 70% зай¬мають низовини.

Клімат України також сприятливий для агробізнесу: він майже на всій території континентальний, тільки на південному березі Криму має риси субтропічного. Річної кількості опадів в основному достатньо для ведення землеробства. Сприяють розвитку агробізнесу ґрунти України, серед яких переважають відомі своєю високою родючістю чорноземи. Мало сприяє розвитку агробізнесу обмеженість водних ресурсів.

Ефективність використання всього природного середовища залежить від раціонально організованої антропогенної діяльності. Природне середовище України зазнало негативного впливу за¬бруднення промисловими відходами, а особливо катастрофи на Чорнобильській АЕС.

Суб’єктивні передумови розвитку агробізнесу створюються внаслідок діяльності людини. До таких передумов слід віднести: виробничий потенціал АПК; наявність розвинутого ринкового середовища; наукове, інформаційне та кадрове забезпечення; необхідне законодавство.

В Україні виробничий потенціал АПК характеризується такими основними показниками:
  1. в ньому зосереджено близько третини основних виробничих фондів;
  2. працює четверта частина зайнятих у народному господарстві;
  3. виробляється понад 20% валового суспільного продукту і третина національного доходу, 70% роздрібного товарообороту.

Разом з тим АПК України характеризується і певними негативними рисами:
  1. недостатньо розвинута його матеріально-технічна база;
  2. значно відстає від сучас¬них вимог техніко-технологічне оснащення переробних підприємств, що зумовлює великі втрати сировини, стримує здійснення її глибокої переробки, розширення асортименту продовольчих товарів;
  3. слабо розвинене сільськогосподарське й технологічне машинобудування, будівельна індустрія в сільській місцевості.

Наявність ринкового середовища визначається
    :
  1. ринком сільськогосподарської сировини, ринком засобів виробництва для АПК,
  2. ринком готової продукції агропромислового виробництва,
  3. ринком робочої сили,
  4. фінансовим ринком.

Для функціонування ринку необхідна наявність ринкової інфраструктури.

Необхідними умовами функціонування ринкового середовища є: наявність попиту на продукцію АПК; наявність вільних товаровиробників, бірж, банків; наявність відповідного законодавства.

Наукове забезпечення необхідне для створення сприятливих умов для агропромислового виробництва, ефективного використання і подальшого розвитку науково-технічного потенціалу країни. Фундаментальні та прикладні дослідження здійснюють науково-дослідні установи Національної академії наук України, Української академії аграрних наук та вищі навчальні заклади аграрного профілю.

Без наявності достатньо розвинутої системи інформації неможливе створення належного ринкового середовища. Така система — у процесі створення.

Необхідність у кадрах в основному забезпечується системою професійно-технічних, середніх і вищих навчальних закладів, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, зайнятих у галузях АПК.

Але ця система має бути більш пристосованою до потреб ринкової економіки.

Законодавчо розвиток агробізнесу в Україні забезпечується дією Конституції України, яка гарантує свободу підприємницької діяльності. Прийняті закони також забезпечують можливість підприємницької діяльності в АПК.

В аграрному секторі економіки можуть існувати підприємства різної форми власності. Це забепечується дією таких законів, як:
  1. Закони України “Про селянське (фермерське) господарство”,
  2. “Про колективне сільськогосподарське підприємство”,
  3. “Про сільськогосподарську кооперацію”,
  4. низкою інших законів, покликаних забезпечувати проведення приватизаційних процесів в агропромис¬ловому комплексі.

На вдосконалення умов діяльності сільсько¬го господарства спрямований також Указ Президента України від 3 грудня 1999 року “Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектору економіки”, яким передбачено реформу иання протягом грудня 1999 — квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної н.чаеності на землю та майно.

Міри створенні необхідних умов для розвитку агробізнесу в Україні важливо враховувати національні особливості ведення господарства в аграрному секторі нашої країни, щоб запобігати сліпому копіюванню західних зразків.

Це особливо стосується фермерського господарства. Використовуючи світовий досвід, треба знайти свій шлях у розвитку агробізнесу.