6.5. Грошовий обіг та його закони.

Сукупність залишків грошей в усіх формах, які перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обігу в певний момент часу, називається грошовою масою.

Грошова маса – сума купівельних та платіжних засобів, що обслуговують господарський обіг і належать державі, фірмам та окремим особам

Для розуміння принципу формування грошової маси розглянемо формулу грошової маси держави (наприклад України):

М₀ - готівкові гроші

М₁ = М₀ + кошти на поточних банківських рахунках та на ощадних рахунках до запитання

М₂ = М₁ + кошти на всіх видах строкових рахунків, на рахунках капітальних вкладів та інші соціальні рахунки.

М₃ = М₂ + кошти клієнтів за трастовими операціями банків

Трасові операції (довірчі операції банків): управління майном приватних осіб, які позбавлені права здійснювати цю функцію; вкладення грошей в акції та нерухомість, сплата грошей, податків; платіжні операції юридичних осіб; продаж акцій на фондовому ринку.

Грошовою базою це маса грошей, що знаходиться на балансі НБУ. Включає в себе: запаси всієї готівки поза банківською системою та в касах банків (готівка випущена в НБУ і не повернута до його фондів); суми резервів комерційних бануів на їхніх кореспондентських рахунках в НБУ.

На величину грошової маси впливають:

• загально-економічні фактори;
• зобов’язання комерційних банків що отримали за кредитами від НБУ;
• сальдо іноземних активів в умовах їх конвертації в національну валюту;
• купівля-продаж емісійними установами НБУ;
• капітал і прибуток отриманий від сімейної діяльності;
• швидкість обігу грошей.

Механізм зміни маси грошей в обігу:

• емісія готівкових грошей НБУ, продаж її комерційним банкам;
• емісія безготівкових грошей НБУ, що відбувається через надання позик комерційним банкам шляхом їх рефінансування, купівлю комерційними банками цінних паперів, купівлю у комерційних банків та їх клієнтів іноземної валюти для поповнення золотовалютних резервів ;
• купівля готівкових грошей комерційними банками у НБУ;
• вилучення безготівкових грошей з обороту шляхом погашення зобов’язань комерційними банками перед НБУ;
• безготівкова емісія грошей комерційними банками через грошово-кредитну мультиплікацію їх вільних резервів та депозитних вкладів;

Закон обігу грошей визначає кількість грошей, необхідних для обігу, тобто реалізації товарів.

Швидкість обігу грошей характеризує частоту, з якою кожна одиниця готівкових в обігу, грошей (гривня, долар тощо) використовується в середньому для реалізації товарів і послуг за певний період (рік, квартал, місяць)



Фактори які впливають на швидкість обігу грошей:

• обсяг, структура та ефективність суспільного виробництва;
• величина і швидкість товарних потоків на стадії обміну;
• рівень розвитку ринкових зав’язків між суб’єктами процесу відтворення ;
• збалансованість попиту і пропозиції на ринку;
• рівень розвитку маркетингу;
• рівень інфляції;
• рівень розвитку економічної інфраструктури (транспорту, торгівлі, банківської справи, цінних паперів;

Наслідки зміни швидкого обігу грошей:

• збільшення швидкості обігу за умови сталості товарообігу, платоспроможний попит збільшується, і навпаки;
• ускладнює чи полегшує регулювання грошового обігу;
• дає узагальнююче відображення зміни інтенсивності економічних процесів. Що становлять основу грошового обігу;