15.4. Використання доходів домогосподарств.

Витрати домогосподарств і закономірності їх зміни.

З'ясовуючи сутність і структуру доходів домашніх господарств, слід проаналізувати їх витрати.

Логіку зміни витрат домогосподарств вперше теоретично обґрунтував у XIX ст. німецький економіст Ернст Єнгель, яку на його честь почали називати законом Енгеля.

Згідно з законом Енгеля, зі зростанням доходів домогосподарства питома вага його витрат на продукти харчування зменшується, частка витрат на придбання непродовольчих товарів та комунальні послуги змінюється мало, а частка витрат на задоволення культурних та інших нематеріальних благ зростає. Ця зміна витрат породжується тим, що різноманітні життєві блага мають для людей неоднакову цінність.

Дохід, що залишився в розпорядженні домогосподарства після сплати особистого прибуткового податку до бюджету, розподіляється на витрати на споживання і заощадження.

Споживання домогосподарства - це витрати на придбання споживчих благ для задоволення власних потреб. У вартісній формі - це та сума грошових коштів, яка витрачається домогосподарствами на придбання різноманітних товарів та послуг. Споживання забезпечує відтворення домогосподарств, створює стимули для розвитку і вдосконалення вітчизняного виробництва. На споживчі витрати припадає основна частина доходів домогосподарств. Вони формують споживчу поведінку, яка є своєрідним індикатором розвитку національної економіки.

Заощадження домогосподарств.

Заощадження - це економічний процес, пов'язаний із забезпеченням в майбутньому власних потреб домогосподарств.