4.1. Макроекономічне прогнозування, Сутність, принципи та функції.


Макроекономічне прогнозування - наукове обґрунтування можливого стану національної економіки в майбутньому, а також альтернативних шляхів і термінів досягнення цього стану.

Сутність даного інструменту, як одного з невідємних загальновизнаних функцій держави, завдання, які вирішуються за його допомогою, відображають функції макроекономічного прогнозування.

Функції макроекономічного прогнозування.

  1. Виявлення та аналіз сформованих закономірностей і тенденцій розвитку національної економіки в цілому і її окремих сфер.
  2. Оцінка дії цих тенденцій в майбутньому, облік їх позитивних і негативних наслідків.
  3. Виявлення можливих альтернатив розвитку в перспективі.
  4. Накопичення інформації для всебічного обґрунтування вибору найбільш оптимального управлінського рішення.

Реалізація даних функцій можлива в разі реалізації в процесі розробки прогнозу основних правил (принципів) прогнозування.

Принципи макроекономічного прогнозування.

  1. Принцип системності. Досліджуване економічне явище необхідно розглядати не ізольовано від інших економічних процесів і явищ, що взаємодіють з об'єктом прогнозу і знаходяться з ним в певній взаємозв'язку.
  2. Принцип наукової обгрунтованості. Прогнози всіх рівнів повинні ґрунтуватися на всебічному врахуванні вимог об'єктивних економічних законів, вивченні і впровадженні досягнень вітчизняного і зарубіжного досвіду прогнозування.
  3. Принцип альтернативності. У процесі дослідження необхідно аналізувати можливі варіанти розвитку прогнозованого об'єкта в майбутньому, мають якісно і кількісно різний характер. (Як правило, даний принцип реалізується через побудову таких прогнозних варіантів, як «песимістичний» і «оптимістичний» або «помірний», «середній» і «мінімальний» і т.п.).

Класифікація системи макроекономічного прогнгозування.


Система макроекономічного прогнозування включає в себе ряд відносно самостійних, що мають власний специфічний зміст, що аналізують різні сторони і аспекти економічного розвитку, прогнозів. Однак, всі ці відносно відособлені види прогнозів тісно взаємопов'язані, доповнюють один одного, що визначає системність національного прогнозування.

Систему національних прогнозів можна класифікувати за різними ознаками. Основними з них є:
  1. За термінами прогнозування:
    • поточні (короткострокові) прогнози, які розробляються на період до 1 року. Вважається, що за даний період, як правило, відбудуться тільки кількісні зміни прогнозованого об'єкта;
    • середньострокові, які розробляються на період від 1 до 5 років. Вважається, що за даний період, як правило, кількісні зміни прогнозованого об'єкта будуть переважати над його якісними змінами;
    • довгострокові, які розробляються на період понад 5 років. Вважається, що за даний період, як правило, відбуватимуться значні кількісні і якісні зміни прогнозованого об'єкта;
    • глобальні, які розробляються на період понад 20 років. Вважається, що за даний період, як правило, відбуватимуться такі значні якісні зміни прогнозованого об'єкта, що завдання даного прогнозу полягає у визначенні, в основному, тільки загальних закономірностей розвитку національної економіки.
  2. За рівнем прогнозування:
    • національні (державні) прогнози, що описують закономірності перспектив розвитку процесів в масштабах всієї національної економіки;
    • галузеві та міжгалузеві, які описують закономірності перспектив розвитку процесів в масштабах однієї або декількох галузей;
    • регіональні, що описують закономірності перспектив розвитку процесів в масштабах окремої територіальної одиниці країни.
  3. За цілями (методології) розробки:
    • пошукові прогнози - аналіз прогнозованого об'єкта за рахунок умовного продовження в майбутнє тенденцій його розвитку, виявлених в минулому і сьогоденні, абстрагуючись при цьому від впливу факторів і рішень, здатних видозмінити існуючі тенденції. (Пошуковий прогноз відповідають на питання: в якому напрямку йде розвиток? Що найімовірніше відбудеться в майбутньому, за умови збереження існуючих тенденцій?);
    • нормативні прогнози - прогнозування умов досягнення бажаних станів того чи іншого економічного процесу або явища на основі заздалегідь визначених норм і цілей (Відповідає на запитання: як досягти бажаного?).
  4. За об'єктами прогнозування виділяють систему макроекономічних прогнозів, які аналізують окремі сторони і процеси національної економіки. Наприклад, прогнози економічного зростання, зайнятості, рівня життя, інфляції і т.п.