18.1. Зайнятість населення: сутність та форми.

Зайнятість населення — це сукупність економічних, соціальних, демографічних, правових та інших відносин, повязаних із забезпеченням працездатного населення робочими місцями та його участю у суспільно корисній діяльності, яка приносить йому заробіток (трудовий дохід). Але зайнятість населення - це насамперед соціально-економічне явище, і тому в ній слід виокремити економічні та соціальні аспекти.

Економічні аспекти зайнятості населення полягають у виробничій діяльності людей, спрямованій на створення валового внутрішнього продукту суспільства. В цьому контексті зростання кількості зайнятих суспільно корисною працею за інших рівних умов призводить до збільшення обсягів виробництва матеріальних та духовних благ, надання послуг, що створює передумови для задоволення більш широкого кола потреб, зростання добробуту населення.

Соціальні аспекти зайнятості населення показують потребу кожної особи у самовираженні і самоутвердженні у процесі суспільно корисної праці, що дає змогу їй отримувати певні доходи і відтворювати свою здатність до праці.

Як економічні, так і соціальні аспекти сутності зайнятості населення визначають формування економічного потенціалу суспільства, рівень і якість життя його громадян загалом і окремих осіб зокрема. Все це є свідченням того, що зайнятість населення виконує такі функції:

• забезпечення матеріальних умов існування та розвитку суспільства;
• створення умов для життєдіяльності та розвитку членів суспільства;
• сприяння покращенню якості робочої сили.

У сучасних умовах законодавство нашої держави зараховує до зайнятого населення тих громадян України, котрі мешкають на її території на : законних підставах та працюють:

• за наймом на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми І власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном;
• які самостійно забезпечують себе роботою, серед них: підприємці, особи, зайняті індивідуальною трудовою діяльністю, члени кооперативів, фермери і члени їхніх сімей, які беруть участь у виробництві.

Як соціально-економічну категорію зайнятість населення можна розглядати з позицій:

• виробництва і його умов, тому що для цього необхідне з'єднання працівника із засобами виробництва;
• суспільного відтворення - як об'єктивний постійно відтворюваний процес формування, розподілу і використання працівників, визначення умов і форм їх включення у суспільно корисну працю та забезпечення певних масштабів такого включення (останнє визначає рівень забезпеченості працездатного населення робочими місцями в системі суспільного поділу і кооперації праці, від якого залежать соціальна захищеність працівників та реалізація їх конституційного права на працю);
• нагромадження — як процес створення нових робочих місць та засобів існування працівників; з позицій споживання - як реалізована трудозабезпеченість, внаслідок якої надані працівником послуги праці оплачуються;
• поділу праці - закріплення працівника за певною сферою трудової діяльності.

Відносини зайнятості в українській економіці базуються на таких принципах:

• заборона обов'язковості праці та примусу до неї, крім випадків, передбачених чинним законодавством;
• добровільність праці, вибору або зміни професії та виду діяльності;
• створення державою умов для реалізації права на працю відповідно до Конституції України;
• гарантування державного права громадян на безплатне сприяння у підборі бажаної роботи і працевлаштування та матеріальну підтримку в разі її втрати;
• визнання найманої праці рівноправною сферою суспільно корисної діяльності людини.

Отже, зайнятість населення належить до тієї сфери виробничих відносин, розвиток і функціонування яких пов'язаний із взаємодією роботодавців та працівників щодо використання робочої сили останніх. Ці відносини базуються на принципах, дотримання яких в умовах перехідної економіки України забезпечує утвердження ринкових відносин у соціально-трудовій сфері.

Кількісні та якісні параметри зайнятості населення не вичерпують її змістової характеристики. Такі її ознаки, як види та форми, відіграють важливу роль у забезпеченні економічного зростання.