18.2. Види та форми зайнятості .

Види та форми зайнятості:

1. З урахуванням принципу добровільності праці повна зайнятість населення в ринковій економіці характеризується не максимально можливим залученням до роботи працездатного населення, як це було в адміністративно-командній системі, а достатністю робочих місць для всіх, хто хоче щ, працювати та може працювати. Повна зайнятість є важливою характеристикою соціального захисту населення у сфері соціально-трудових відносин. Повній зайнятості населення не суперечить природний рівень безробіття, що означає наявність в суспільстві добровільних форм незайнятості. Повна зайнятість населення є не тільки соціальною гарантією, а й основою високоефективного використання трудового потенціалу суспільства. Водночас, сама по собі вона не є ознакою високого рівня організації зайнятості населення, доцільності та оптимальності її параметрів. Тому слід мати на увазі ступінь раціональності зайнятості населення, яка перебуває під впливом технічних, соціальних та економічних факторів.
2. Нестандартні, або гнучкі види зайнятості населення характеризуються тим, що працівник має повний або неповний робочий день, тиждень, працює на нестандартному робочому місці у вигляді надомної праці або роботи за викликами. До характеристик нестандартних видів зайнятості населення також належать тривалість найму (тимчасові, сезонні, випадкові роботи) та правовий статус працівника (самостійні працівники, неоплачувані члени сім'ї).

Поява нестандартних видів зайнятості населення зумовлена дією цілого ряду факторів. Серед них слід виділити відсутність можливості у роботодавців забезпечити роботою і заробітком постійний контингент працівників у зв'язку з коливаннями попиту на вироблювані ними товари і надання послуг. Важливий вплив має і бажання деяких категорій населення працювати неповним робочий день (студенти, жінки-домогосподарки. пенсіонери, інваліди). З іншого боку, зміни в техніці і технології дають змогу виконувати деякі види робіт працівником вдома. Це породжує економію витрат фірм на створення нею робочих місць та створює більш сприятливі умови для працівників.

Серед нестандартних видів зайнятості населення виділяється декілька найбільш поширених.

3. Неповна (часткова) зайнятість населення належить до регулярної і базується на індивідуальних трудових договорах між працівниками і роботодавцями, відповідно до яких працівникам встановлюється особливий режим праці, як правило, у вигляді неповного робочого дня або неповного робочого тижня. Неповна зайнятість населення існує не тільки відповідно до бажань окремих категорій населення працювати за скороченим часом. Роботодавці вдаються до неї з метою збереження або збільшення зайнятості населення на час спадів виробництва шляхом своєрідного "розподілу" одного робочого місця між кількома працівниками. Це певною мірою допомагає зменшити негативні соціально-економічні наслідки безробіття в період економічних криз.
4. Тимчасова зайнятість населення - це робота за короткотерміновими договорами. Вона наявна у тих випадках, коли необхідно замінити постійного працівника, який перебуває у відпустці або відсутній на роботі у зв'язку з хворобою, за неможливості знайти на важку і малопрестижну роботу постійного працівника, а також за необхідності збільшення кількості працівників при зростанні обсягів виробництва. Серед тимчасових працівників широко представленні конторські працівники, секретарі, діловоди, програмісти, фінансисти. Тимчасова зайнятість набуває все більшого поширення у торгівлі, обслуговуванні, діяльності фінансових і страхових компаній.
5. Особливе місце серед видів зайнятості населення посідає самозайнятість. Вона існує у тих випадках, коли працівники і члени їх сімей за власні кошти організовують виробництво і створюють робочі місця. Такі виробники мають високий рівень самостійності, широкі можливості для прояву ініціативи. На таких підприємствах працюють власники підприємств та члени їх сімей. Між власником підприємства і членами його родини укладаються трудові договори.

Самозайнятість поширена в торгівлі, сфері послуг, дрібній промисловості, автосервісі. До самозайнятих також належать фермери, особи, зайняті у сфері зеленого туризму, і т. д.

6. Серед основних видів зайнятості населення специфічними рисами характеризується додаткова (вторинна) зайнятість. її ознаками є те, що після основної роботи, на якій працівники зайняті регламентований робочий час, який встановлюється чинніш законодавством або колективним договорами, вони можуть працювати на інших робочих місцях як на тому ж підприємстві, так і за його межами.
7. В Україні до вторинної зайнятості населення належить сумісництво, коли працівник крім основної, виконує роботу на іншій платній посаді або виконує іншу регулярно сплачувану роботу. Чинне законодавство нашої держави не обмежує можливостей вторинної зайнятості.
8. Нерсгламеитована зайнятість - це не унормована жодними державними законами діяльність працездатних громадян працездатного віку, що виключена зі сфери соціально-трудових відносин суспільства. Така зайнятість населення здійснюється без укладання трудового договору, не враховується органами державної статистики, нерідко перебуваєна межі кримінальної діяльності. Громадяни, зайняті такою діяльністю, не сплачують податки, маючи значні доходи. До такого виду зайнятості належать незареєстровані державними органами ремонтні та будівельні бригади, автосервісні майстерні тощо. Нерегламентована зайнятість через значне її поширення має великий вплив на соціально-економічний розвиток суспільства.