3.2. Функціональна структура АПК.


Функціональна структура АПК (склад і співвідношення спеціалізованих (продуктових) підкомплексів) як результат міжгалузевої вертикальної інтеграції.

Інтеграційні формування — це єдині виробничо–господарські комплекси, в яких вся господарська і комерційна діяльність здійснюється на основі вертикальної і горизонтальної кооперації, спеціалізації і концентрації виробництва і переробки сільськогосподарської продукції.

Як наслідок суспільного і територіального поділу праці відбувається як на загальному народногосподарському рівні, так і на рівні окремих територій, підприємств і господарств.

Результатом інтеграції різних галузей на:
  • загальнодержавному рівні є агропромисловий комплекс України,
  • на регіональному — зональні і внутрішньо – зональні територіально–виробничі комплекси,
  • на міжгалузевому — спеціалізовані агропромислові комплекси: зернопромисловий, бурякоцукровий, олійно - жировий, плодоовочево - консервний, виноградарсько - виноробний, тваринницько – промисловий та інші,
  • на місцевому рівні — це агропромислові об'єднання, агрофірми, агрокомбінати та інші інтеграційні формування.

В останніх, як правило, інтегратором виступає промислове підприємство.

Агропромислова інтеграція поділяється на наступні складові:
  1. За масштабом території:
    • регіональні (АПК країни; АПК АР Крим; АПК області; АПК аміністративного району);
    • локальні (АП пункт; АП центр; АП “кущ”; АП вузол);
  2. За поєднанням умов і чинників:
    • Зональні, районні ( спеціалізовані, інтегральні);
    • Приміські ( спеціалізовані, інтегральні);
  3. За спеціалізацією людської діяльності:
    • Виробничі:
    • рослинницької орієнтації ( продовольчі, непродовольчі);
    • тваринницької орієнтації ( продовольчі, непродовольчі);
    • Виробничо – торгівельні;
    • Виробничо – наукові;
  4. За рівнем комплексно – пропорційного розвитку ( високий, середній, низький)
  5. За формою організації (АП підприємство; АП фірма; АП об’єднання; АП комбінат)
  6. За формою власності ( державна, кооперативна, приватна)
  7. За відомчою приналежністю ( Одному відомству; Кільком відомствам)

Інтегральні ( багатогалузеві) АПК – це поєднання сільськогосподарського і промислового виробництва та таких галузей господарства, які беруть участь у виробництві, переробці і реалізації сільськогосподарських продуктів на території області, економічного району і всієї країни. Тому АПК цього виду поділяють на обласні, економічних районів і загальнодержавні.

Агропромислові цикли – міжгалузеві утворення комплексного типу, що формуються на певній території як послідовні стадії процесу перетворення вихідної сировини у кінцеву продукцію. Вони включають: основні (комплексоутворювальні) виробництва, допоміжні виробництва, обслуговувальні виробництва, паралельні виробництва, супутні виробництва.

Агропромислові цикли –це основа формування спеціалізованих (продуктових) підкомплексів та метод виявлення їх структури.

Типологія агропромислових циклів залежно від територіального рівня АПК.

Спеціалізовані (продуктові) підкомплекси на базі виробництва і переробки рослинницької продукції (зернопереробний, цукробуряко-переробний, картоплепереробний, льонопереробний, плодоовочевопереробний, олійножировий, ефіроолійний, виноградопереробний) та їх загальні особливості:
  • нерозривний зв’язок із землею і великі територіальні масштаби функціонування;
  • сезонність виробництва у сировинній і переробних ланках;
  • значні обсяги і малотранспортабельність продукції.

Спеціалізовані (продуктові) підкомплекси на базі виробництва і переробки тваринницької продукції:
  • молокопереробний,
  • м’ясопереробний,
  • їх особливості (залежність від природної і промислової кормової бази).

Зв’язки рослинницько-переробних і тваринницько-переробних підкомплексів у сировинній, переробній і обслуговувальній ланках.

Основні напрямки удосконалення функціональної структури АПК України: пропорційність, збалансованість основних стадій агропромислових циклів, розвиток міжциклових зв’язків.