2.1. Природно-ресурсний потенціал і його структура
Природно-ресурсний потенціал – важливий фактор розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси і умови.
До основних характеристик природно-ресурсного потенціалу відносять:
- географічне положення;
- кліматичні умови;
- особливості рельєфу та розміщення ресурсного потенціалу.
Розрізняють компонентну, функціональну, територіальну і організаційну структури природно-ресурсного потенціалу. Компонентна структура характеризує внутрішньо- та міжвидові співвідношення природних ресурсів (земельних, водних, лісових тощо); територіальна – різні форми просторової дислокації природно-ресурсних комплексів; організаційна – можливості відтворення та ефективної експлуатації природних ресурсів. Функціональнаструктура природно-ресурсного потенціалу відображає вплив природних ресурсів на формування спеціалізації територій та певних господарських комплексів.
Природно-ресурсний потенціал є багатокомпонентним. Виділяють такі його складові:
- мінеральні,
- земельні,
- водні,
- лісові,
- біологічні,
- рекреаційні,
- кліматичні,
- космічні ресурси.
За ознакою вичерпності природних ресурсів, яку нерідко називають екологічною класифікацією, вони поділяються на групи: невичерпні, до яких належить сонячна радіація, енергія води, вітру тощо; вичерпні відновлювані: ґрунтовий покрив, водні ресурси, лікувальні грязі, рослинне паливо тощо; вичерпні невідновлювані: мінеральна сировина, природні будівельні матеріали.
В основі економічної класифікації природних ресурсів лежить їх поділ на ресурси виробничого й невиробничого, промислового й сільськогосподарського, галузевого й міжгалузевого, одноцільового та багатоцільового призначення.
Природно-ресурсний потенціал регламентується як сукупністьусіх можливостей, засобів, заході, джерел, що є і можуть бути мобілізовані, використані для досягнення певної мети.
Природно-ресурсний потенціал розглядається як сукупність усіх можливостей, засобів, запасів, джерел, що є і можуть бути мобілізовані, використані для досягнення певної мети. Ресурси визначають як запаси, цінність, можливості, засоби. Отже, застосування цих понять для кількісної характеристики природних багатств відображає їх споживчу вартість, корисність для суспільства. Враховуючи це, поняття “природно-ресурсний потенціал” (ПРП) найпоширеніше в науках, що вивчають території, є одним з найважливіших факторів розміщення продуктивних сил і включає тільки вивчені елементи природного середовища:
- ресурси, тобто ті елементи природного середовища, які безпосередньо беруть участь у матеріальному виробництві та у невиробничій діяльності;
- умови, тобто елементи природного середовища, що не беруть безпосередньої участі в суспільному виробництві.
За запасами природних ресурсів Україна займає провідне місце в Європі, зокрема, перше місце за кількістю орних земель, за запасами залізної й марганцевої руд, сірки. Україна – в числі перших за запасами кам’яного вугілля, природного газу, калійної і кам’яної солей.