5.2. Структура національного виробництва

Структура національного виробництва визначається натуральними і вартісними показниками – ВВП, Ткцт, Кпцк, Ф0Ц0 та ін. Вони характеризуються певними пропорціями, систематизувавши які, можна виділити такі групи:

• відтворювальні – між виробництвом засобів виробництва і предметів споживання, між споживанням і нагромадженням при розподілі створеного продукту;
• галузеві – співвідношення між різними галузями національної економіки;
• територіальні – розміщення виробництва в окремих економічних районах;
• зовнішньоекономічні – вивезення продукції з різних регіонів і продукції різних галузей та районів у зарубіжні країни.

Кількісні показники зазначених пропорцій визначають структуру економічної системи загалом і виробництва зокрема. Вони є основою формування економічної політики країни, пошуку ресурсів для вдосконалення виробничих процесів.

Удосконалення структури виробництва передбачає:

• поліпшення соціально-економічної структури економіки, що охоплює оптимізацію виробництва і форм власності на засоби виробництва, створений продукт, тобто встановлення доцільних пропорцій між приватною і спільною власністю, створення передумов реалізації приватних, колективних і державних інтересів;
• поліпшення організаційно-економічної структури національної економіки, тобто оптимізацію різних форм організації виробництва, зокрема малих, середніх, великих підприємств, їх об’єднань тощо;
• виробничо-технологічної структури економіки, внутрішньої організації продуктивних сил, тобто встановлення пропорцій між сферою матеріального виробництва і сферою послуг, промисловістю і сільським господарством, виробництвом засобів виробництва і предметів споживання, видобувними і обробними галузями, високозатратними і малозатратними виробництвами.

Національна економічна система України має галузеву систему організації виробництва та управління.

Галузь економіки – сукупність підприємств і організацій, об’єднаних спільністю функцій, які вони виконують у системі територіального поділу праці.

Галузева структура економіки відображає процес суспільного поділу праці, вказуючи на функціональні відмінності між окремими галузями. Це дає змогу аналізувати міжгалузеві пропорції і зв’язки, ефективність і динаміку виробництва.

СФЕРИ ЕКОНОМІКИ:

Виробнича сфера:

• промисловість важка, легка і харчова,
• сільське господарство,
• будівництво,
• торгівля,
• транспорт і зв’язок.

Невиробнича сфера:

• культура,
• наука,
• освіта,
• охорона здоров’я,
• фізична культура і спорт,
• курортне господарство,
• житлово-комунальне господарство,
• апарат управління.