11.3. Державний контроль і нагляд в агропромисловому комплексі.

Орієнтуючись на важливість діяльності агропромислового комплексу в житті суспільства, доцільно проаналізувати механізм здійснення державного контролю і нагляду в зазначеній сфері Якщо ми говоримо про продовольчу безпеку як фактор забезпечення національної безпеки, то, відповідно, важливим убачається контроль і нагляд з боку держави за тим, яким чином забезпечується продовольча компонента національної безпеки

На підставі чинного законодавства, нині основними напрямами державної політики у сфері забезпечення продовольчої безпеки держави є такі:

забезпечення належної якості й безпеки продовольчої продукції, що реалізується на внутрішньому ринку, та її цінової доступ¬ності для населення України,
стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції рослинного і тваринного походження відповідно до потреб населення шляхом підвищення рівня забезпеченості аграрно-промислового комплексу матеріально-технічними ресурсами,
дальше реформування аграрної сфери економіки, утвердження ринкових засад функціонування агропромислового комплексу,
забезпечення раціонального використання та належної охорони земель сільськогосподарського призначення,
розвиток інфраструктури аграрного ринку, зокрема біржової торгівлі продовольчими ресурсами, із залученням до участі в такій торгівлі сільськогосподарських підприємств, фермерських та особистих селянських господарств, врегулювання діяльності оптових продовольчих ринків,
підвищення мотивації до продуктивної пращ у сільському господарстві, забезпечення розвитку інфраструктури сільських територій та соціальної сфери села,
вдосконалення державної підтримки сільською господарства, забезпечення її спрямування на зростання продуктивності, підвищення конкурентоспроможності та технологічного рівня сільськогосподарського виробництва,
стимулювання залучення інвестицій в агропромисловий комплекс,
забезпечення формування в повному обсязі га ефективності використання державного резерву продовольства (Указ Президента України від 28 грудня 2005 p. № 1867/2005 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року «Про стан агропромислового комплексу та заходи щодо забезпечення продовольчої безпеки України»).

З огляду на зазначене вище, а також на комплексний характер АПК України, існує велика кількість об'єктів контролю і нагляду в агропромисловому секторі економіки держави. Створена і діє низка органів та організацій, для яких контроль чи нагляд є або головним завданням, або одним із декількох. Суб'єкти адміністративно-правового регулювання в АПК беруть участь і в реалізації контрольнонаглядової діяльності. Далі буде відзначено основні суб'єкти, серед повноважень яких є контроль та/чи нагляд у сфері АПК. До них належать:

Міністерство аграрної політики України та його структурні підрозділи.
Керуючись Положенням про Мінагрополітики, воно забезпечує в установленому законодавством порядку здійснення державного контролю і нагляду: за якістю та безпекою сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства, їх зберіганням і продажем; у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти; за охороною і відтворенням водних живих ресурсів, регулю¬ванням рибальства.

Державна служба з охорони прав на сорти рослин (Держсортслужба) , має такі повноваження:

здійснювати державний контроль за набуттям прав на сорти рослин та їх реєстрацією і реалізацією, проведенням експертизи сортів рослин в Україні на наявність генетично модифікованих організмів, зокрема під час сертифікації сортів рослин, що ввозяться або вивозяться;
забезпечувати державний контроль і нагляд за збереженістю сортів рослин, реєстрацією ліцензійних договорів на їх використання та виплатою авторської винагороди.

Державний департамент ветеринарної медицини (Держветмедицини). Посадові особи Держветмедицини мають право здійснювати державний ветеринарно-санітарний контроль і нагляд. При цьому під державним ветеринарно-санітарним контролем необхідно розуміти спостереження та перевірку лікарями державних установ ветеринарної медицини правомірності діяльності, а також додержання ветеринарно-санітарних правил суб'єктами господарювання з можливістю втручатися в оперативно-господарську та виробничу діяльність для усунення виявлених вад.

якість ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок і засобів ветеринарної медицини;
надходження і забій тварин, переробка, зберігання, транс-портування та реалізація продукції тваринного походження;
зоологічні ринки, інші підприємства торгівлі, де організовано продаж тварин, продукції тваринного і рослинного походження;
державний кордон і транспорт;
мисливські угіддя тощо.

Державна служба з карантину рослин України та її структур ні підрозділи забезпечують:

здійснення державного контролю за дотриманням карантинного режиму і проведенням заходів з карантину рослин у вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні об'єктів регулю¬вання;
контроль за проведенням обробки і фумігації (знезараження) рослин, продуктів рослинного походження та інших об'єктів регулювання, які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони;
проведення інспектування та фітосанітарної експертизи об'єктів регулювання тощо.

Українська державна насіннєва інспекція Міністерства аграрної політики України (Укрдержнасінінспекція) - це самостійний структурний підрозділ Міністерства аграрної політики України, що очолює службу державного контролю України у сільськогосподарському насінництві. Основними його завданнями є:
- визначення перспектив розвитку державного контролю в насінництві, направленого на сприяння відповідним суб'єктам господарювання у створенні насіннєвих фондів із високими сортовими, гібридними і посівними якостями та на застереження від розповсюдження найбільш злісних і шкідливих бур'янів, шкідників і хвороб рослин;
- здійснення державного контролю за діяльністю суб'єктів усіх форм власності і господарювання в насінництві,
- інспектування виробництва на етапах вирощування, збирання і післязбиральної обробки насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських рослин, які підлягають сертифікації,
- проведення лабораторного сортового контролю, контрольних, перевіркових аналізів, а також аналізів насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських рослин експортних, імпортних партій та експертиз,
- забезпечення контролю за знищенням насіння сільськогосподарських рослин, визнаного непридатним для використання на продовольчі та кормові цілі
Управління ревізії та контролю - це самостійний структурний підрозділ центрального апарату Міністерства аграрної політики України, основними завданнями якого є:

організація і проведення згідно з чинним законодавством ревізій та перевірок господарсько-фінансової діяльності державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерства,
здійснення контролю за виконанням чинного законодавства з питань боротьби з корупцією і організованою злочинністю, виявлення та подолання її соціальних передумов і наслідків, викриття корупційних діянь, обов'язкової відповідальності винних у їх вчиненні, координація дій щодо виконання у галузі вимог чинного законодавства з цих питань,
здійснення контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, економним використанням матеріальних і фінансових ресурсів, збереженням державного майна, правильністю і достовірністю ведення бухгалтерського обліку, виявлення та усунення фактів порушення фінансової дисципліни, завданих збитків, безгосподарності й марнотратства, перекручення звітності на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління міністерства

Головна державна інспекція якості та сертифікації сільськогосподарської продукції - це структурний підрозділ Міністерства аграрної політики України, основними завданнями якого є:

організація роботи відповідних служб з питань формування державних та регіональних ресурсів сільськогосподарської продукції, її якості, сприяння здійсненню заходів щодо державної під¬тримки товаровиробників, цільового використання бюджетних коштів, а також забезпечення державного контролю за якістю, збереженням та раціональним використанням зерна і продуктів його переробки, насіння олійних культур, сировини для комбікормового виробництва і комбікормів;
підготування і внесення в установленому порядку керівництву міністерства пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правових актів, які регламентують закупівлю сільськогосподарської продукції та сировини в державні та регіональні фонди, організація їх виконання, здійснення систематичного контролю за реалізацією законодавчих актів на місцях;
організація проведення державного нагляду за дотриманням товаровиробниками, закупівельними організаціями і переробними підприємствами стандартів, технічних умов, інструкцій, вказівок щодо правильності приймання, розрахунків і визначення якості сільськогосподарської продукції, зокрема зерна і продуктів його переробки, бобових і олійних культур.

Державна інспекція по нагляду за технічним станом машин, обладнання та якістю пально-мастильних матеріалів (Держтехнагляд) - це структурний підрозділ центрального апарату Міністерства аграрної політики України, основними завданнями якого є:

забезпечення в межах наданих повноважень реалізації державної політики з питань нагляду за технічним станом машин та обладнання підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності.
здійснення через систему органів Держтехнагляду державного технічного нагляду на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та громадянами за дотриманням правил технічної експлуатації та вибракування машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторних причепів, посівних і збиральних машин) (надалі - машин), правил транспортування та зберігання нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях галузей агропромислового виробництва (наказ Міністерства аграрної політики України від 8 листопада 2000 р. № 222 «Про положення про структурні підрозділи Мінагрополітики України»),

Державний комітет України по земельних ресурсах (Держкомзем України) належить до органів державного контролю і нагляду за рахунок повноважень стосовно здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Обіг земель сільськогосподарського призначення перебуває під державним контролем. Пріоритетність земель сільськогосподарського призначення визначається перш за все тим, що землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.

І, насамкінець, говорячи про такий важливий фактор сільськогосподарського виробництва, як молоко та молочні продукти, варто зазначити, що відповідно до вимог Закону України від 24 червня 2004 p. № 1870-IV «Про молоко та молочні продукти» державний контроль і нагляд у сфері виробництва, переробки, реалізації, експорту та імпорту молока, молочної сировини та молочних продуктів здійснюють:

з питань додержання ветеринарно-санітарних вимог у процесі утримання тварин, виробництва молока, молочної сировини, використання обладнання, тари, транспортних засобів, постійного контролю, нагляду з проведенням моніторингових досліджень за показниками їхньої безпеки, під час експорту та імпорту молочної продукції - державні установи ветеринарної медицини;
з питань додержання санітарних норм і правил у процесі розроблення технічних умов, технічних регламентів на молочну продукцію, визначення показників її безпеки та здійснення періодичного нагляду у процесі виробництва молочної продукції, а також за використанням обладнання, відходів вторинної сировини, тари, транспортних засобів - установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби;
з питань додержання виробником вимог нормативних документів, технічних регламентів, пов'язаних з якістю продукції (крім ветеринарно-санітарних вимог), вимог періодичного державного метрологічного нагляду та вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів - органи виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики.