14.4. Умови і можливості ефективного використання експортного потенціалу АПК України.


Законом України «Про основні засади державної аграрної політики України на період до 2015 року» серед основних пріоритетів цієї політики визначено створення сприятливих умов для реалізації експортного потенціалу аграрного сектору економіки. Успішне вирішення цієї задачі органічно пов'язане з розвитком ринків сільськогосподарської продукції і продовольства.

Серед основних напрямів розв'язання проблем формування таких ринків виділені такі:
  • удосконалення правових та організаційно-економічних засад забезпечення діяльності учасників таких ринків з урахуванням інтеграції України до Європейського Союзу та до світового економічного простору;
  • удосконалення державного регулювання у сфері зовніш-ньоекономічної діяльності, запровадження квотування імпорту окремих стратегічних видів сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів; недопущення їх неконтрольованого переміщення через кордон.

Крім того, Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів встановлено вимоги до експортних потужностей переробних підприємств. Зокрема встановлено, що будь-який продукт, який експортується до країни призначення і який походить із затверджених експортних потужностей /об'єктів/ повинен бути маркований відповідно до вимог країни призначення,

Таким чином, створені необхідні правові умови для ефективного розвитку і використання експортного потенціалу АПК України.

Ефективне використання експортного потенціалу АПК України буде залежати від успішного проведення таких заходів:
  • досконале вивчення потреб у нашій продовольчій продукції і можливостей її реалізації на західному та інших міжнародних ринках;
  • організація відповідної міжнародної реклами:
  • підвищення якості продукції до світових стандартів;
  • організація спільних підприємств;
  • обгрунтована політика ціноутворення, яка буде сприяти підтримці міжнародної конкурентоспроможності нашої харчової продукції.

В нашій країні створені значні виробничі потужності харчової промисловості, які можуть бути розширені.

Достатньо згадати, що у продовольчому комплексі колишнього Союзу виробничий і експортний потенціал харчової промисловості України становив 23 відсотки, в тому числі по виробництву цукру з буряків — понад 50 відсотків, рослинної олії — 30, харчової солі — 52, м'ясних продуктів — 28, молочної продукції — 23, кондитерських виробів — 24 відсотки.

За останні роки конкурентоспроможність української сільсь-когосподарської продукції на світовому ринку зростає. Наслідком цього є зростання частки України у світовому експорті ряду сільськогосподарських товарів.

Таким чином, за останні десять років суттєво зросла частка України у світовому експорті зернових, насіння соняшнику та соняшникової олії, меду, сухого знежиреного молока й твердих сирів.

Разом з тим, Україна втратила свої позиції у світовому експорті яловичини, вершкового масла і цукру. В результаті проведеного аналізу визначено, що країна має великі експортні можливості по молоку, молокопродуктах, м'ясу і м'ясопродуктах, насіння соняшнику.

В цілому експортний потенціал аграрного сектору України ще недостатньо використовується. В результаті частка експорту у валовій продукції галузі становить лише 12 %, тоді як у Польщі і Угорщині цей показник дорівнює 25 %, а у Німеччині — понад 50 %.

Конкурентоспроможність вітчизняної сільськогосподарської продукції досягається за рахунок того, що українські експортні ціни основних видів аграрної продукції значно нижчі від світових.

Наприклад, українська експортна ціна для яловичини становить лише 57,8 % світової експортної ціни, для вершкового масла — 60,8 %, для пшениці — 62,5 % і лише для соняшникової олії — 95,4 % світової.

Вважається, що українська експортна продукція відзначається більш низькою якістю, хоча це не завжди відповідав дійсності, тому що експортну ціну занижують комерційні структури, що займаються експортом вітчизняної сільськогосподарської продукції.

При порівнянні розмірів експорту і імпорту харчових продуктів маємо позитивне сальдо. Так, у 2003 році було експортовано харчових продуктів на суму 2064,6 млн дол. США, а імпортовано на 1429,2 млн дол.

Зріс експорт таких продуктів як м'ясні і молочні, олія, цукор, маргарин, спирт, сіль, алкогольні і безалкогольні напої, мило, кондиторські і тютюнові вироби. Імпортувалися м'ясо, молочні продукти, цукор, меляса, пиво, вино та інші продукти.

Останнім часом збільшується експорт такої продукції як спирт, води натуральні й мінеральні, ефірна олія, маргарин, кондитерські вироби, шоколад, чай, кава, сіль, молокопродукти. Зменшився експорт м'яса, цукру, олії, жирів тваринного походження.

Серед імпортованих продуктів останнім часом значно зросли закупки м'яса, борошна, жирів, маргарину, ковбас. Зменшили імпортувати молокопродукти, цукор, вина, спирт, плодоовочеві консерви.

Продукція харчової промисловості України експортується в країни СНД і Балтії, серед яких найбільш активними споживачами українських продуктів є Росія, Молдова, Білорусь.

Українська харчова продукція також експортується в такі країни далекого зарубіжжя як Італія, Великобританія, Німеччина.

Для збільшення експорту українських товарів в країни СНД в останні роки підвищено ефективність роботи торгово-економічних місій у складі Посольств України в цих країнах.

Значним ринком збуту української харчової продукції залишається Росія. Тут маємо позитивне зовнішньоторговельне сальдо. Так, за перший квартал 2004 року в Росію експортовано продовольчих товарів на 215,8 млн дол. США, а імпортовано з неї в Україну — на 47,8 млн дол.

Державний департамент продовольства України детально вивчав асортимент зустрічних експортно-імпортних поставок, кон'юнктуру товарних ринків і їхньої потреби, у разі необхідності вживав невідкладних заходів по вдосконаленню і подальшому розвитку українсько-російських зовнішньоторговельних відносин, потенційні можливості яких ще недостатньо використовуються.

Експортний потенціал харчової промисловості України зміцнюється завдяки використанню інвестиційних і кредитних ресурсів розвинених країн, лізингу, створення спільних підприємств.

Так, сума іноземних інвестицій у харчову промисловість України на 1 січня 2004 року досягла 988,3 млн дол. США. Особливо відзначаються такі галузі як тютюнова, пивоварна і кондитерська. В тютюновій галузі організовано 6 спільних підприємств з однією німецькою і двома американськими фірмами.

В пивоварному виробництві введено в дію завод «Славутич», а на багатьох підприємствах кондитерської промисловості змонтовано високопродуктивне устаткування.

Налагоджені постійні ділові стосунки між харчовими підприємствами України й фірмами США, Англії, Італії, Австрії, Данії, Чехії і Німеччини,

Особливо великий потенціал щодо залучення іноземних інвестицій та їх ефективного використання має цукрова галузь України, Потужності українських цукрових заводів і потенціал аграрного сектора дозволяють щороку виробляти 5 млн тонн цукру, при внутрішній потребі до 2 млн тонн. У 2003 році було вироблено 1,45 млн тонн, з урахуванням цукру з тростинного сирцю — 2,5 млн тонн.

За радянських часів понад 60 відсотків цукру, виробленого в Україні відправлялося за межі республіки.

Останнім часом надходять повідомлення про те, що Європейський Союз має намір активізувати співпрацю з Україною в агропромисловому комплексі. В результаті переговорів з представниками німецьких компаній підготовлені проекти угод з переробки молока і виробництва молочних продуктів, які найближчим часом почнуть реалізовуватися в Україні.

Наслідком конференції «Біоенергія — нові перспективи для української економіки» стала заява солідних німецьких фінансо¬вих структур про готовність вкладати кошти в проекти з виробництва біопалива в Україні. Наш агросектор цікавий для Європи.