6.3. Металургійний комплекс України.

Чорна металургія є фундаментом індустріального розвитку багатьох країн світу. Від чорної металургії, в першу чергу, залежить розвиток важкої промисловості. Її продукція є основою розвитку будівництва, усіх видів транспорту, особливо залізничного і трубопровідного. Вона має велике значення для оснащення необхідною технікою сільського господарства.

Україна належить до країн Європи і світу з найрозвиненішою металургією. Навіть в умовах економічної кризи, вона поступається за показниками виробництва основної продукції цієї галузі в Європі тільки Німеччині.

Продукція чорної металургії має велике значення у зовнішній торгівлі України, є її головною експортноспроможною галуззю.

У східній Україні сформувалися унікальні природні умови для розвитку металургійного комплексу. Тут знаходяться найбільші, що мають світове значення, паливно-сировинні бази чорної металургії – Донецький кам’яновугільний, з коксівними марками вугілля, Криворізький залізорудний і Придніпровський марганцеворудний басейни; великі, практично невичерпні родовища вапняків, доломітів, вогнетривких глин.

Залізорудна база чорної металургії України представлена Криворізьким і Кременчуцьким басейнами, Білозерським і Керченським родовищами.

Білозерський залізорудний район об’єднує декілька родовищ. Він розташований на лівому березі Дніпра, на південь від Запоріжжя.

Керченська руда використовується тільки на комбінаті “Азовсталь”, куди вона доставляється по Азовському морю.

Придніпровський марганцеворудний басейн за запасами і видобутком руд є другим у світі.

Важливою складовою частиною металургійного комплексу є видобуток флюсових вапняків і вогнетривкої сировини (доломітів, магнезитів, вогнетривких глин тощо), а також виробництво вогнетривких матеріалів, необхідних для виплавки металу, будівництва доменних і мартенівських печей, розливання сталі та ін.

Головні родовища цієї сировини, які експлуатуються, знаходяться на Донбасі і в Автономній Республіці Крим.

Важливе значення для виробництва вогнетривких матеріалів має каолін. Його запаси в Україні перевищують 80% всіх запасів у СНД. Найважливіші з розвіданих родовищ каоліну знаходяться в Дніпропетровській, Донецькій, Черкаській, Вінницькій, Полтавській областях.

В Україні на базі значних запасів нерудної сировини і великого попиту на неї з боку чорної металургії значного розвитку набула промисловість з виробництва вогнетривких матеріалів (шамотної і динасової цегли для печей, магнезитових, хромомагнезитових виробів та ін.) і флюсів. Вона представлена 13 основними спеціалізованими підприємствами.

До цієї групи підприємств належить такоксЗапорізький завод вогнетривких матеріалів і Приазовське рудоуправління (Запорізька обл.), Ватутінський комбінат вогнетривких матеріалів (Черкаська обл.), Христофорівський завод вогнетривких блоків і бетонів (Дніпропетровська обл.).

Найбільшими металургійними комбінатами України, потужність яких становить 5 млн т і більше металу за рік, є “Азовсталь”, “Запоріжсталь”, “Криворіжсталь”.

Україна має найбільші в світі металургійні агрегати за їх потуж-ністю. Так, наприклад, в Кривому Розі споруджено найпотужнішу доменну піч об’ємом у 5000 м3, яка може дати 4 млн т чавуну за рік.

Коксохімічна промисловість є основною складовою частиною металургійного комплексу. Ця галузь забезпечує металургію технологічним паливом (коксом, коксовим газом), а хімічну промисловість – цінною сировиною.

Головним виробником коксу є Донецький металургійний підрайон. Він дає більше половини всього випуску в країні.

Усього в металургійному районі України працює 16 коксо-хімічних заводів, з них у Донецькій області – дев’ять, Луганській – два, Дніпропетровській – чотири, Запорізькій – один.

Значного розвитку в металургії України набули нові галузі – трубна і феросплавна. Важливим фактором, який прискорив нарощування потужностей трубного виробництва в Україні, стало інтенсивне будівництво магістральних нафто- і газопроводів із колишнього Радянського Союзу в Західну Європу.

Виробництво феросплавів, необхідних для виплавки чавуну і сталі, забезпечується трьома феросплавними заводами – Запорізьким, Нікопольським і Стаханівським.

В умовах швидкозростаючих потреб будівництва крупних промислових, транспортних і невиробничих об’єктів виникла гостра необхідність у забезпеченні їх крупногабаритними металевими конструкціями (арматурними решітками, каркасами мостових переходів тощо). З цією метою в центрах металургії і важкого машинобудування – Краматорську, Дніпропетровську, Маріуполі були побудовані основні заводи металоконструкцій.

Сучасний металургійний комплекс України майже повністю зосереджений в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій областях, де сформувався один з найбільших металургійних районів світу. На території цього району з урахуванням умов і особливостей розвитку і розміщення галузей комплексу виділяються три металургійних підрайони: Придніпровський, Донецький і Приазовський.

Придніпровський металургійний підрайон є найбільшим виробником сталі і прокату. На його території сформувалися три великих металургійних промвузли: Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Запорізько-Нікопольський і Криворізький.

У Дніпропетровсько-Дніпродзержинському вузлі зосереджені такі заводи: в Дніпропетровську – три металургійних, трубопрокатний, коксохімічний, металоконструкцій, а в Дніпродзержинську – металургійний комбінат, два коксохімічних заводи, в Новомосковську – трубний завод.

У Криворізькому вузлі знаходиться металургійний комбінат, коксохімічний завод, п’ять великих гірничо-збагачувальних комбінатів, понад 15 шахт, об’єднаних рудоуправліннями.

Кольорова металургія України. Кольорові метали широко використовуються в таких галузях машинобудування, як електронна, електротехнічна, радіотелевізійна, приладобудівна та ін.

В Україні відкриті і розробляються родовища сировинних ресурсів – алюмінію, магнію, руд титану, цирконію, нікелю, ртуті тощо.

Основною алюмінієвою рудою, на якій базується майже вся світова алюмінієва промисловість, є боксити. Запаси бокситів на території України незначні. Промислове значення мають родовища Смілянське (Черкаська обл.) і Високопільське (Дніпропетровська обл.). Вони в змозі забезпечити сировиною Запорізький алюмінієвий завод протягом певного часу, але їх запасів недостатньо для збільшення виробництва алюмінію в Україні. Родовища бокситів відкриті, але до кінця не розвідані на півдні Дніпропетровської області, в Приазов’ї, Карпатах. Цінною сировиною для виробництва алюмінію є алуніти. Значні запаси їх відкриті в Закарпатській області (родовища Берегівське, Беганське). Нефелінові сієніти як сировина для виробництва алюмінію є в Приазов’ї і Дніпропетровській області. Дуже важливою сировиною для виробництва алюмінію є каолін. Його родовища є в багатьох областях України, а видобувається він переважно у Вінницькій, Хмельницькій, Дніпропетровській і Запорізькій областях.

Головними родовищами калійно-магнієвих солей в Україні є Стебниківське і Калушське у Прикарпатті та сполук магнію – Сивашське в Криму.

В Україні відкрито цілу низку родовищ нікелю, але всі вони дрібні за величиною запасів. Найбільшими з них, які мають промислове значення, є Побузьке і Придніпровське.

Найбільші родовища титанових руд знаходяться в Житомирській (Іршанське і Стремигородське) і Дніпропетровській (Самотканське) областях. Основні родовища хромітів в Україні відкриті в Кіровоградській і Дніпропетровській областях, але вони ще не експлуатуються. Потреба України в хромі задовольняється імпортом з Уралу та Казахстану. Руди цирконію в Україні відкриті в Самотканському родовищі титанових руд, вони є також у Приазов’ї. В Україні є значні запаси ртуті.

Основне її родовище – Микитівське, яке розташоване в межах м. Горлівки. Родовища ртуті є також у Закарпатті та Криму. Родовища з промисловими запасами молібдену, свинцю і цинку в Україні відсутні, а підвищені концентрації ванадію є тільки в Керченських залізних рудах, які можуть бути основною сировиною для його отримання. У Дніпропетровській, Кіровоградській, Донецькій і Закарпатській областях відкриті родовища золота і ведеться підготовка до їх експлуатації. Самостійні родовища ніобію і гафнію відсутні. Ці метали зустрічаються тільки в комплексних рудах з іншими металами.

У розміщенні підприємств кольорової металургії в Україні виділяються два основних райони: Донецький і Придніпровський.

На території Донецького району знаходиться Микитівський ртутний комбінат, який включає завод, рудники і збагачувальну фабрику.

У Запоріжжі зосереджені титаномагнієвий та алюмінієвий заводи. Для виробництва глинозему, яким забезпечується Запорізький алюмінієвий завод, біля Миколаєва побудовано великий глиноземний завод.

У Вольногорську поблизу Дніпродзержинської ГЕС знаходиться Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, який працює на титаноцирконієвих рудах Самотканського родовища, а в місті Світловодську, біля Кременчуцької ГЕС, діє завод чистих металів і твердих сплавів.

У Кіровоградській області на базі недавно відкритого родовища нікелевої руди діє Побузький нікелевий завод.

Для забезпечення заводу паливом використовується донецьке коксівне вугілля і електроенергія Південно-Української атомної електростанції. Виробництво магнію здійснюється також Калушським ВО “Хлорвініл”.

Проблеми і перспективи розвитку металургійного комплексу України.

За сучасної економічної ситуації металургійний комплекс залишається одним з найважливіших чинників подальшого розвитку народного господарства.

Основна увага у пошуках ринків збуту повинна приділятися країнам Південно-Східної Азії, які розвиваються (Таїланд, Сінгапур, Філіппіни, Індонезія та ін.), і близько розташованим країнам – Ізраїлю, Єгипту, Ірану та країнам СНД.

Передбачається продовжити будівництво об’єктів металургійного комплексу, спроможних збільшити експортний потенціал галузі. Поряд з цим очікується закриття нерентабельних виробництв, а також вилучення з експлуатації морально застарілого та фізично спрацьованого обладнання.

Перспективи розвитку металургійного комплексу України тісно пов’язані з підвищенням конкурентоспроможності продукції на основі зменшення енерго- та матеріалоємності продукції, скорочення трудових витрат, упровадження досягнень науково-технічного прогресу.