8.5. Управління рекламною діяльністю

Рекламна діяльність полягає у наданні споживачеві інформації про те, у кого, де, скільки та за якою ціною він може купити товар, який його цікавить.

Основні етапи планування рекламної діяльності входять до другого елемента маркетингу.

Реклама може бути як відкритою (прямою), так і прихованою (опосередкованою). Наприклад, коли в друкованих органах публікують позитивну статтю про діяльність підприємства та про якість його продуктів, — це опосередкована реклама.

Реклама на основні засоби виробництва відрізняється від реклами на продукти харчування. Якщо перша звернена до інших підприємств — виробників, то друга спрямована безпосередньо до споживача.

Необхідно розрізняти внутршіньофірмову рекламу, рекламу з метою створення престижу підприємства у суспільстві і рекламу з метою розширення збуту продукції.

Головне завдання внутрішньофірмової реклами полягає у тому, щоб прищепити співробітникам віру у власне підприємство, показати тісний зв'язок їхньої роботи з результатами роботи підприємства.

Засобами внутрішньофірмової реклами є: відповідний рівень організаційної структури підприємства і добрі стосунки між керівництвом та співробітниками, соціальні пільги для співробітників, видання фірмової газети, зразкова поведінка керівництва підприємства у суспільстві.

Реклама з метою створення престижу підприємства перебуває у тісному зв'язку з внутрішньофірмовою рекламою, і необхідними умовами її успіху є: контакти з представниками преси (надання інформаційних матеріалів, контроль за висвітленням у пресі діяльності підприємства у вигідному світлі, оголошення у пресі, які рекламують не саму продукцію, а досягнення підприємства; участь керівників підприємства у громадському житті країни.

Реклама з метою розширення збуту є основною. Вона тісно пов'язана з вивченням ринку і всіма заходами маркетингу. Інформаційно-рекламне забезпечення реалізації продукції являє собою розробку та впровадження програми сприяння реалізації продукції і стимулювання збуту. Здійснення цієї програми відбувається в двох напрямках:

1. Рекламна діяльність.
2. Стимулювання індивідуальних замовлень. Структура програми складається з набору інформації, методів переконування і комунікаційної системи, взаємопов'язаних між собою.

Необхідність інформаційно-рекламного забезпечення реалізації продукції сільського господарства випливає з просторового розосередження окремих виробників, неузгодженості їх економічних стратегій і форм реалізації.

Три основні фактори треба брати до уваги при вирішенні питання про методи інформаційно-рекламної діяльності зі стимулювання процесів реалізації продукції:

1. Наявність грошових коштів для здійснення програми сприяння.
2. Особливості ринку.
3. Призначення продукції.

У високорозвинутих країнах витрати на рекламу товарів у середньому становлять від 5 до 15 % вартості обсягу продажу, але ці витрати не завжди бувають економічно необхідними й ефективними.

Рекламна діяльність сільськогосподарських підприємств може розвиватися шляхом утворення рекламно-інформаційних агентств.

Рекламні дії підприємств АПК доцільно розробляти за різними напрямками: за конкретними заходами (ярмарок, аукціон); у часовому аспекті (на сезон реалізації продукції); за групами споживачів — переробні підприємства, споживча кооперація, біржовики; різні покупці — домашні господарки, робітники, службовці, пенсіонери.