1.2. Предмет, об’єкт, завдання курсу розміщення продуктивних сил та економіки районів.

Предметом науки про розміщення продуктивних сил та економіку районів є виявлення законів, закономірностей та визначення принципів і факторів просторової (територіальної) організації продуктивних сил економічних районів, їх сучасне і перспективне розміщення.

Об’єктом вивчення цієї науки виступають усі елементи просторової організації продуктивних сил регіонів – природно- і трудоресурсний потенціал, галузеві і міжгалузеві комплекси, територіальні форми організації продуктивних сил та системи господарювання, соціальна інфраструктура тощо.

Економічна оцінка дії продуктивної сили не обмежується лише певною участю у створенні товарів чи послуг, які задовольняють потреби людей або суспільства. Тут слід виходити із змісту економічної доцільності діяльності, що полягає у створенні собівартості та додаткової вартості (прибутку). У процесі виробництва створюються товари, вартість яких більша, ніж витрати на робочу силу та інші складові на величину додаткової вартості.

Сучасне наукове розуміння змісту поняття продуктивні сили включає перелік певних складових його елементів. До них відносять:

• предмети і знаряддя праці, населення:
• трудові та природні ресурси;
• виробництво і сферу обслуговування;
• галузеві та міжгалузеві комплекси;
• соціальну інфраструктуру;
• територіальні системи господарювання;
• систему суб’єктивних (людина) і речових елементів, які здійснюють “обмін речовин” між людиною та природою в процесі суспільного виробництва.

Основними структурно-компонентними елементами продуктивних сил є людина та засоби виробництва, а також форми суспільної і територіальної їх організації.

Існує інший підхід до визначення структури продуктивних сил. Так, за рівнем ускладнення і висхідного розвитку виділяють три їх форми:

• природні продуктивні сили, які характеризують найнижчий ступінь розвитку продуктивних сил і є природною силою людини та природними засобами життя і праці людей;
• суспільні продуктивні сили, що виникли внаслідок розвитку суспільного і територіального поділу праці та особливостей і форм споживання. Суспільний і територіальний поділ праці, особливий характер розвитку особистого та суспільного споживання сприяли посиленню суспільної продуктивної діяльності, її результативності;
• загальні продуктивні сили, а саме: інтелектуальний потенціал. Завдяки йому вдосконалюються засоби виробництва, якими користується людина в процесі праці, і стає продуктивнішою її діяльність. Крім того, інтелектуальний потенціал сприяє розкриттю нових властивостей природних тіл, особливостей дії різних сил природи і суспільства, збагаченню знань, найповнішому оволодінню знаннями про природу і суспільство для використання їх у практичній трудовій діяльності.