8.3. Сутність державної регіональної економічної політики, її мета, об’єкти, суб’єкти та принципи.

Регіональна економічна політика за організаційною сутністю – це сукупність організаційно-правових та економічних заходів, які за допомогою відповідних адміністративних важелів та фінансово-економічних інструментів – забезпечують стимулювання ефективного, пропорційного та збалансованого розвитку економіки регіонів, раціональне та економне використання їх ресурсного потенціалу для підвищення життєвого рівня та якості населення з максимальним збереженням природного середовища функціонування продуктивних сил.

Державна регіональна політика – це система заходів, що здійснюється органами державної влади для забезпечення управління політичним, економічним та спеціальним розвитком регіонів і територіально-адміністративних одиниць.

Вона передбачає створення ефективно діючої системи влади та управління в центрі і в регіонах, їх фінансово-економічне та нормативно-правове забезпечення на основі поєднання загальнодержавних, регіональних та оптимального місце-вих інтересів. Державна регіональна політика спрямовується на надання істотного динамізму регіональному соціально-економічному розвитку шляхом повнішого та ефективнішого залучення в господарський обіг ресурсного потенціалу регіонів, використання переваг територіального поділу і кооперації праці на основі розширення повноважень і підвищення відповідальності регіональних та місцевих органів влади і управління за вирішення поточних і перспективних проблем територій.

Об’єктами державної регіональної політики є адміністративно-територіальні одиниці чиїх сукупності, що визначаються чинним адміністративно-територіальним устроєм України.

Су’бєктом державної регіональної політики виступають центральні, регіональні і міські органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які в межах власної компетенції вирішують питання регіонального соціально-економічного розвитку.

Основною метою регіональної економічної політикиє створення необхідних організаційно-правових та економічних умов, що надають відносно рівні можливості кожному регіону для ефективного економічного розвитку, раціонального використання природних, трудових, фінансових ресурсів і задоволення потреб населення.

У регіонах концентруються інтереси держави, вітчизняних і зарубіжних підприємств, організацій, олігархів тощо. Та під поняттям регіональна політика, зазвичай, розуміють лише політику держави. І дійсно, багато регіональних проблем не можна вирішити зусиллями лише окремих підприємств, зокрема екологічні, демографічні та інші. Таким чином, державна регіональна політика – це сукупність заходів, які здійснюються державою у сфері комплексного розвитку регіонів країни відповідно до її поточних і стратегічних цілей. Ці заходи спрямовуються на стимулювання ефективного розвитку продуктивних сил регіонів, раціональне використання їхнього ресурсного потенціалу, створення нормальних умов життєдіяльності населення, гарантування екологічної безпеки та вдосконалення територіальної організації суспільства.

Регіональна політика є органічною складовою загально-державної політики. Вихідними положеннями для її формування є ступінь економічної міцності регіонів, рівень життя населення у них, політичне, екологічне, релігійне становище. Така політика, з одного боку, спрямовується на забезпечення всебічного розвитку регіонів, а з іншого – на збереження територіальної цілісності держави. Здійснення першого напряму відбувається завдяки чіткому розмежуванню повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. При здійсненні другого напряму регіональної політики визначальним є принцип дотримання пріоритетів загальнодержавного значення, органічної єдності комплексного розвитку регіонів і країни в цілому. Цей напрям коригується виключно центральними органами виконавчої влади згідно з наданими їм Конституцією України та відповідними законодавчими актами повноваженнями.

Пріоритетними цілями державної регіональної політики є такі:

• збільшення національного багатства країни шляхом ефектив-ного використання природно-ресурсного та науково-технічного потенціалу кожного регіону і тісного співробітництва між ними;
• поступове вирівнювання та зближення рівнів економічного і соціального розвитку регіонів України;
• сприяння гармонійному та збалансованому розвитку регіонів, надання фінансово-економічної підтримки депресивним і проблемним регіонам;
• запровадження єдиних мінімальних соціальних стандартів і дієвих механізмів соціального захисту населення незалежно від економічних можливостей регіонів.

Для реалізації головної мети та пріоритетних цілей державної регіональної політики належить вирішити такі завдання:

• створення належної фінансової, матеріальної і правової основи регіонального управління та місцевого самоврядування, удосконалення фінансово-бюджетних відносин між центром і регіонами, вироблення критеріїв та механізмів надання державної підтримки регіонам;
• структурна перебудова економіки регіонів, створення нових високоефективних виробничих потужностей, налагодження системи коопераційних міжрегіональних зв’язків;
• досягнення продуктивної зайнятості населення, стабілізації та покращання демографічної ситуації, збільшення тривалості життя та природного приросту населення в регіонах;
• перерозподіл повноважень між різними рівнями влади на основі децентралізації управління соціально-економічними процесами шляхом здійснення повномасштабної державно-правової реформи;
• забезпечення взаємного представництва центральних і регіональних органів влади.