3.2. Основні районоутворювальні фактори.

На формування економічних районів впливають різні районоутворювальні фактори: природні, економічні та історичні. Основними серед них є економічні.

Головним районоутворювальним фактором у кожній країні є суспільний територіальний поділ праці, який є результатом просторового прояву дії загального економічного закону суспільного поділу праці.

Територіальний поділ праці виявляється у господарській спеціалізації окремих частин території країни на різних видах виробничої діяльності відповідно до їх природних умов і наявних трудових та інших ресурсів.

Другим важливим районоутворювальним фактором, який є похідним від територіального поділу праці, є територіальні виробничі комплекси (ТВК). Територіальний поділ праці веде до формування галузей спеціалізації окремих територій, які, в свою чергу, обумовлюють склад галузей, що їх обслуговують і доповнюють.

Як складові частини до ТВК входять елементарні техніко-економічні комплекси (первинні ланки енерговиробничих циклів). В основі цих комплексів знаходяться стійкі сполучення взаємопов’язаних підприємств різних галузей, їх зв’язки, визначені технологією і економікою виробництва. Прикладом таких елементарних комплексів можуть бути молокозаводи, розташовані в сільській місцевості, та цукрові заводи з їх сировинними зонами і взаємопов’язаним з ними тваринництвом, яке використовує відходи цих виробництв. Сукупність однорідних або тісно пов’язаних між собою різних елементарних техніко-економічних комплексів, розташованих на компактній території, утворює територіально-виробничий комплекс, який охоплює значну частину економічного району.

До основних районоутворювальних факторів належать також і найбільші міста країни – великі регіональні та індустріальні центри із зонами економічного тяжіння до них периферійних територій. Кожне місто, як економічний центр, впливає на навколишню до нього місцевість, а найбільше місто об’єднує своєю зоною районоформувального впливу всі менші міста. Так забезпечується зв’язок ядра і периферії економічного району.

Зона районоформувального впливу великого регіонального центру охоплює цілу групу адміністративних областей. В Україні такими центрами є Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса, Львів. Найбільшу зону районоформувального впливу має м. Київ, який, крім потужного регіонального центру, є ще і столицею держави.

Важливе районоутворювальне значення мають особливості економіко-географічного положення території району. Вони значною мірою впливають на формування спеціалізації його господарства.

На утворення економічного району великий вплив мають природні умови і ресурси. Природні умови, взагалі, і особливо природні ресурси, – це основа розвитку і спеціалізації сільського господарства та промисловості району. Вони мають значний вплив на формування галузевої структури територіальних виробничих комплексів, на розвиток і розміщення енерго-, водо-, трудомістких та інших виробництв, а також на галузеву спеціалізацію сільського господарства. Наявність великих родовищ і басейнів паливно-енергетичних, рудних і нерудних ресурсів створює передумови для визначення спеціалізації економічних районів на тих чи інших галузях промисловості.

Районоутворювальне значення мають також основні форми територіальної організації виробництва – промислові центри, промислові вузли (зосереджені в одному місті чи розосереджені в близько розташованих містах і селищах міського типу), одногалузеві і багатогалузеві промислові райони, локальні районні і обласні агропромислові комплекси, які разом з транспортним комплексом та інфраструктурою об’єднуються у народногосподарський комплекс економічного району. Важливу роль у формуванні економічних районів відіграє транспорт.

Адміністративні центри низових районів і областей, як правило, стають важливими економічними центрами, створюють власні зони впливу на навколишню територію.