3.6. Демографічна ситуація, регіональні особливості та міграція населення.

Україна знаходиться на такому етапі демографічного розвитку, коли народжуваність зменшується, а смертність зростає.

Це призводить до зменшення загальної чисельності населення і відсутності навіть простого заміщення одних поколінь людей новими. Таким чином, відтворення населення України є звуженим.

Україна належить до держав світу, в яких природний приріст населення має від’ємне значення, і в останнє десятиліття ця тенденція посилилася. Зниження природного приросту населення України, як видно з табл. 3.2, обумовлено постійним зниженням народжуваності і тенденцією досить високої смертності населення.

Загальна демографічна ситуація в Україні – це результат специфіки відтворення населення у різних населених пунктах і регіонах.

Регіональні особливості демографічної ситуації формуються під впливом багатьох факторів. Тому в цілому по території України складається досить диференційована ситуація щодо відтворення населення.

У цілому демографічна ситуація в Україні характеризується великою різноманітністю регіональних особливостей.

Одним з основних факторів стабільного природного приросту населення цього регіону є сприятлива вікова структура населення. Тут наймолодше населення в Україні і природно найвищий потенціал демографічного відтворення.

Важливими факторами, що впливають на відтворення населення, є соціальні та природні умови його життєдіяльності. Негативний вплив на відтворення населення України ще довго матиме і значне радіоактивне забруднення її території. Нині понад 3 млн осіб проживає на території з різним ступенем радіоактивного забруднення. Вплив різних факторів, пов’язаних з цим явищем, погіршує стан демографічного відтворення.

Статево-вікова структура населення. Показник статевої структури характеризує співвідношення чоловіків і жінок у загальній чисельності населення. З 1970 р. до 2011 р. намітилася тенденція до стабільного співвідношення чисельності чоловіків і жінок з незначним переважанням чоловіків. Ця тенденція зберігається у співвідношенні: жінки – 53,6%, чоловіки – 46,4%. Вікову структуру населення розглядають за ознаками належності до працездатного віку:

• молодше за працездатне: 0–16 років;
• працездатне 17–59 років;
• старше за працездатне: 60 і більше років.

Співвідношення цих вікових груп таке: молодше за працездатне – 20%, працездатне – 54%, старше за працездатне – 26%; відповідно у структурі вікових груп міського населення – 20%, 60%, 20%; сільського – 22%, 49%, 29%.

Вивчення динаміки статевої та вікової структури населення загалом і за регіонами важливе для формування концентрації працездатного населення і його зайнятості, оскільки територіальні особливості є наслідком відмінностей природного та міграційного руху.

Міграція – це переміщення населення з постійного місця проживання, пов’язане з перетином певних меж (міста, району, області, країни, материка). Переміщення населення може бути пов’язано зі зміною місця проживання або без його зміни. Можливі і сезонні виїзди на збирання врожаю, на лісозаготівлю тощо.

Розселення тісно пов’язане з міграціями. Основні види міграцій – зовнішні і внутрішні. Останні, у свою чергу, поділяються на міжрайонні міграції та міграції між містом і селом. Зовнішньою називається міграція населення між країнами. Люди, які виїздять з країни, називаються емігрантами, а які приїздять – іммігрантами. Найінтенсивніші потоки міграції спостерігаються сьогодні з України до Італії, Португалії, Німеччини та Ізраїлю. З внутрішньої міграції найбільшу цікавість становить переселення з села до міста.

Роль міграції у житті суспільства досить значна, особливо у відтворенні населення певних регіонів. Відомо, що у міграції беруть участь переважно люди молодших вікових груп. У місцях їх прибуття зростає частка молоді, а значить, і можливості поліпшення демографічної ситуації (створення сім’ї, зростання народжуваності, зменшення частки населення старшого віку, отже, і загальних коефіцієнтів смертності).

Протилежні наслідки міграції населення спостерігаються у районах вибуття мігрантів.

Міграції відіграють важливу економічну роль. Вони сприяють територіальному перерозподілу трудових ресурсів, найповнішому їх використанню. Крім того, міграція населення сприяє розвитку нових виробництв, освоєнню нових територій тощо.

Міграції відіграли значну роль у динаміці загальної чисельності населення України.

Починаючи з 1994 р., сальдо міграції населення України набуло від’ємних значень і стало фактором зменшення загальної чисельності населення країни.

Від’ємне сальдо міграції досягло своїх максимальних значень у високоіндустріальних і гіперурбанізованих областях Донбасу і Придніпров’я. Основними причинами цього були причини соціально- економічного характеру: різкий спад промислового виробництва, зниження життєвого рівня населення, незадоволеність рівнем заробітної плати тощо.