Планування прибутку і рентабельності виробництва.


План лекції
  1. Планування оптимального обсягу виробництва і точка беззбитковості
  2. Необхідний прибуток
  3. Ціна виробництва
  4. Планування рентабельності

Ключові слова: обсяг виробництва, необхідний прибуток, ціна виробни-цтва, рентабельність виробництва

Планування оптимального обсягу виробництва і точка беззбитковості.

Основною задачею планування собівартості продукції на підприємстві є виявлення і використання резервів зниження витрат на виробництво і збільшення прибутку.

Коли ми розглядали планування собівартості продукції (тема 21.2.9), то говорили, що вона складається із змінних і умовно-постійних витрат. Змінні (прямі) витрати – пропорційні об'єму продукції, що випускається. Вони скоюють свій оборот протягом короткого періоду часу (рік), це: насіння, корми, посадовий матеріал, оплата праці з нарахуваннями, витрати на електроенергію, газ, воду та інші.

Другий вид витрат - умовно-постійні залишаються незмінними в межах коливання об'єму виробництва і певного відрізка часу. Вони включають: витрати на засоби виробництва, капітальні вкладення, внутрішньовиробничі і внутрішньогосподарські витрати, відрахування на амортизацію і капітальний ремонт устаткування, орендну платня та ін.

Наявність умовно-постійних витрат у виробництві впливає на діяльність підприємства наступним чином:
  • Підприємство несе певні витрати, незалежно, випускає воно продукцію чи ні.
  • Потужність підприємства зберігається постійною і не може бути змінена протягом короткого періоду часу, хоча за рахунок зміни змінних витрат обсяг виробництва продукції може мінятися в широких межах (від 0 до максимально можливого при діючих потужностях).
  • Чим вище концентрація виробництва, тим нижче умовно-постійні витрати, що припадають на одиницю продукції і, відповідно, нижню межу ціни, по якій підприємство може продавати свою продукцію.
  • Для кожного підприємства існує своя оптимальна межа концентрації виробництва і обсягів випуску продукції, коли її собівартість буде мінімальною. Перевищення цієї межі веде до зростання собівартості.

Точка беззбитковості (ТБ) відповідає ситуації, коли валовий дохід рівний сукупним витратам і визначається за допомогою формули:

ПБ = УПв / Ц - Зв ;


Де: УПв - умовно-постійні витрати, грн. Ц – ціна реалізації, грн. Зв – змінні витрати, грн.

Необхідний прибуток.

З формули (1) видно, що чим вище ціна продажу, тим нижче рівень точки беззбитковості. Можна сказати, що для кожного значення ціни існує інтервал оптимального обсягу виробництва, який дозволяє підприємству одержувати прибуток.

Необхідний прибуток - це прибуток, достатній для підтримки виробничої діяльності підприємства в досягнутих межах. Якщо розмір необхідного прибутку не досягається, підприємство рано чи пізно збанкрутить

Сума необхідного прибутку включає:
  • витрати на розвиток виробництва і потреби колективу;
  • фонди страховок (резервні фонди);
  • премії працівникам підприємства;
  • виплати дивідендів;
  • податкові платежі з прибутку до бюджету.

Норма необхідного прибутку розраховується як співвідношення її сумарного об'єму до собівартості продукції.

Ціна виробництва.

Ціна виробництва (Цвир.) – це сума змінних, постійних витрат, необхідного прибутку, податку на додану вартість і акцизного збору:

Цпр. = Упв + Зв + Нп + Пдв + Аз


Де: Пдв – податок на додану вартість, грн. Аз – акцизний збір, грн.

При цьому, умовно-постійні витрати (Упв) визначаються:

Упв = Пв • Нупв/100%


Де: Нупв – норма умовно-постійних витрат %.

Собівартість продукції (С):

С = Пв • (1 + Нупв/100%)


Розмір необхідного (Нп) прибутку:

Нп = Пв • (1 + Нупв/100%) • Нн/100%


Де: Нн – норма необхідного прибутку %.

Розрахунок собівартості і ціни виробництва одиниці продукції дозволить ви-значити можливу ціну реалізації. При цьому можуть ситуації:
  1. При вільному ціноутворенні:
    • ціна виробництва виявиться нижче за ціни, діючі на ринку. В цьому випадку ціна реалізації встановлюється в межах між ціною виробни-цтва та ринковою;
    • ціна виробництва вище за ціни, діючі на ринку, тобто виробництво є збитковим.

      • Слід переглянути обсяги вироьництва, витрати і продумати заходи щодо підвищення продуктивності праці, або відмовитися від випуску цієї продукції.
  2. Регулювання цін державою, шляхом встановлення граничного рівня рентабельності:
    • норма необхідного прибутку нижче за граничний рівень рентабельності, встановлений державними органами управління. Тоді ціна реалізації призначається підприємством в межах між ціною, рівною собівартості та ціною, що забезпечує граничний рівень рентабельно-сті;
    • при перевищенні планового необхідного прибутку, підприємство може отримати дотацію на розвиток від держави, або відмовитися від випуску нерентабельної продукції.

Залежність отриманого прибутку від витрат на виробництво називають рівнем чутливості (Рч %) і визначають за формулою:

Уч = УПв + Пв / П ;


Де: П – прибуток, грн.

Ця залежність відображає як зміниться прибуток від збільшення (Зменшення) витрат.

Планування рентабельності.

Ступінь прибутковості підприємства характеризує рівень рентабельності. При плануванні планову величину прибутку співвідносять з іншими показниками. Найбільш часто обчислюють такі види рентабельності:
  1. активів підприємства = чистий прибуток / середньорічна вартість активів;
  2. продукції (реалізації) = чистий (балансова) прибуток / виручка від реалізації;
  3. основної діяльності = чистий (балансова) прибуток / сукупні витрати на виробництво продукції;
  4. основного капіталу = чистий прибуток / власний + інвестований капітал;
  5. власного капіталу = чистий прибуток / власний капітал;
  6. виробничих фондів підприємства = чистий прибуток / середньорічна вартість основних виробничих фондів;
  7. праці = чистий прибуток / середньоблікову чисельність працівників; або = чистий прибуток / кількість відпрацьованих людино-днів всіма працівниками за планований період.

Разом з планованою величиною визначають плановий поріг рентабельності і запас фінансової стійкості підприємства.