Планування інвестицій.


План лекції:
  1. Порядок розробки інвестиційних проектів
  2. Підготовка до здійснення проектів
  3. Джерела фінансування інвестицій
  4. Економічна оцінка інвестиційних проектів

Ключові слова: інвестиції, інвестиційний проект, джерела фінансування інвестицій, дисконтований дохід, період окупності витрат.

Порядок розробки інвестиційних проектів.

Інвестиції – довгострокові вкладення капіталу у виробничу або інші сфери з метою отримання прибутку. Інвестиції можна розділити на:
  • матеріальні (земля, будівлі і споруди, устаткування, матеріальні запаси і матеріальні послуги із сторони у вигляді орендувати (лізинг), споживання електороенергії і т.д.);
  • фінансові (придбання боргових прав і вкладення в інші підприємства); в) – нематеріальні (дослідження і розробки, реклама, підготовка кадрів, послуги соціального характеру).

Інвестиційні вкладення часто пов'язані з ризиком, тому вони потребують ретельному техніко-економічному обґрунтовуванні (ТЕО) і часто служить основою для складання бізнес-планів. Розробка інвестиційних проектів здійснюється в такій послідовності:
  1. Проводять системний аналіз господарської діяльності об'єкту майбутніх інвестицій, який вже склався або нового.
  2. Визначають програму продаж, з урахуванням місцеположення підприємства і попиту на продукцію, а так само потребу в ресурсах всіх видів, необхідних для здійснення проекту.
  3. Розраховують прибуток при реалізації одного проекту і упущену вигоду, якби ці гроші були вкладені в інший проект (наприклад, в банк).
  4. Визначають час, необхідний для окупності проекту за допомогою формули:

Т = ДО / (Р1 + Д) - (Р2 + 3)


де: До – сума капітальних вкладень, грн.; Р1, Р2 – реалізаційна вартість продукції, відповідно до і після переробки, грн.; Д – додатковий дохід ось раціонального використовування відходів, нестандартної і некондиційної продукції, грн.; З – витрати, пов'язані з переробкою продукції, грн.

Наприклад:

В господарстві встановлена крупорушка, вартість якої 5100 грн. Переробляється 10 т зерна на рік, з них 70 % крупи, 30 % - зерновідходи. Реалізаційна ціна 1 тонни ячміню – 130 грн., а перлової крупи – 70 коп./ кг (700 грн./т). Додатковий прибуток від продажу зерновідходів - 180 грн. Витрати на електроенергію, обслуговування і транспортування – 1020 грн., тоді період окупності витрат складає:

Т = 5100 : ((7 • 700 +180) – (10 • 130 +1020) = 5100 : ((4900 +180) – (1300 + 1020)) = 5100 : 2760 = 1,8 (приблизно 2) роки

На цьому ж прикладі визначимо дисконтований прибуток, якщо господарство буде орендувати устаткування. Відсоток ставки за оренду (лізинг) - 10 %, тоді складатиме:
  1. щорічний прибуток: 4900 +180 – 1020 = 4060 (грн.)
  2. дисконтований прибуток: Д = (4060+ 4060) : (1 + 0,3)2 = 8120 : 1,21= 6710,7 (грн.).

Дисконтований прибуток перевищує вартість крупорушки, тобто інвестування вигідно.

Підготовка до здійснення проектів.

При розробці заходів щодо здійснення інвестиційних проектів визначають місце у ньому кожного виробничого підрозділу і кожного конкретного виконавця. Для цього проводять аналіз трудових ресурсів, визначають кількість кваліфікованих працівників і досвідчених керівників, переглядають норми і нормативи праці.

Складання бюджету під проект охоплює період від ухвалення рішення про інвестування до початку випуску продукції. На період проектування складається кошторис фінансових витрат і визначаються джерела фінансування. Цей період може бути розбитий на ряд послідовних етапів:
  1. призначення команди по реалізації проекту;
  2. підготовка юридичних документів, реєстрацію і отримання дозволу;
  3. фінансове планування;
  4. підготовка повного пакету технічної документації, інструкцій з експлуатації і обслуговуванню об'єкта;
  5. планування контрактів на поставку необхідного устаткування;
  6. прийом і здача об'єкту в експлуатацію.

Етап фінансового планування розробляється з урахуванням того, що інвестування проводиться з метою отримання прибутку, який повинен значно перевершувати початкову величину інвестицій. Фінансове планування включає аналіз і визначення наступних показників:
  • достовірності прогнозованих характеристик об'єкту;
  • основної статі витрат в інвестиційному проекті;
  • щорічних накопичень чистого прибутку;
  • доходу від інвестицій;
  • можливих змін цін з часом;
  • розміру капітальних вкладень з урахуванням можливих ризиків;
  • інтересів сторін, задіяних в проекті;
  • встановленням цін на вироблену продукцію.

Джерела фінансування інвестицій.

Джерелами фінансування інвестиційних проектів можуть служити:
  • власні засоби підприємства;
  • акціонерний капітал;
  • короткострокові і довгострокові позики та кредити банків або компаній страховок (через дуже високий відсоток);
  • орендувати (лізинг) основних засобів виробництва;
  • регіональний бюджет;
  • державні засоби;
  • будь-які інші сторонні засоби.

Державні централізовані капітальні вкладення можуть здійснюватися на безповоротній і поворотній основі.

На безповоротній основі можуть плануватися такі види вкладень:
  • будівництво і реконструкція державних меліоративних систем, гідротехнічних споруд та інші об'єкти, які обслуговують міжрегіональні та міжгосподарські підприємства;
  • виконання крупних природоохоронних заходів;
  • розвиток бюджетної сфери вузів, коледжів, ветеринарної служби і служби хімічного захисту, системи комунікацій.

На поворотній основі можуть плануватися:
  • будівництво господарських і переробних виробничих об'єктів за проектами, які швидко окупуються;
  • закладка багаторічних насаджень.

Економічна оцінка інвестиційних проектів.

Економічна оцінка ІП може бути проведена по таких показниках як: чистий приведений дохід, індекс прибутковості, період окупності, внутрішня норма прибутковості та економічна оцінка ризиків інвестування.

Чистий приведений дохід (ЧДП) – визначається як різниця між сумою грошових потоків за весь період реалізації ІП (приблизно дорівнює середньому періоду амортизації устаткування і сумі витрат на ІП).

Індекс прибутковості (Ід) – це відношення тих же показників.

Ризики інвестування включають: - ризик упущеної вигоди; - ризик зниження прибутковості; - ризик фінансових втрат.

Для зниження ступеня ризиків розробляють стратегію рішення конфліктних ситуацій.