Суть і значення методів планування.


План лекції:
  1. Основні формалізовані методи планування.
  2. Інтуїтивні методи планування. Вимоги до експерта
  3. Розподіл методів планування по кваліфікаційних ознаках

Ключові слова: формалізація, екстраполяція, інтерполяція, експертиза, необхідна кількість експертів

Основні формалізовані методи планування.

Формалізовані методи використовують, коли об'єкт піддається математичному опису і згадали, що при складанні плану користуються способом екстраполяції або інтерполяції. Той і інший спосіб використовують при незначних пропусках в інформації і більш менш стабільній технології виробництва, тобто при формалізованому плануванні.

Тепер ми розглянемо, як використовують ці способи.

Екстраполяція в плануванні ґрунтується на припущенні, що темпи і пропорції, досягнуті на момент розробки плану буде збережений в майбутньому. Виходячи з цього показники роботи виробничих підрозділів за попередній період підсумовуються і по них складається план підприємства в цілому.

При інтерполяції спочатку встановлюється досягнення певного показника //наприклад, збільшення врожайності пшениці на 5% або об'єму продажів на 10% і т.д.//, а потім від нього встановлюються проміжні.

З экономіко-математичних методів в плануванні найбільш часто використовують:
  1. Балансовий метод (актив=пассив) – є таблицею з 2-х рівновеликих частин. Розробка балансів дозволяє встановити оптимальні пропорції між ресурсами всіх видів. Головна задача складання балансу – визначення відповідності потреб з можливими ресурсами. Економічні баланси підрозділяють на групи: а) – матеріальні (у фізичних одиницях – земельні угіддя, матеріальні засоби, енергетичного потенціалу, груп тваринних); би) – вартісні (показники представлені в грошовому виразі); в) – трудові (чіл.); г) – натуральновартісні; д) – статистичні (складаються на рік і більш, їх мета дати уявлення про динаміку економічних процесів)
  2. Програмно-цільовий метод – ґрунтується на виробленні конкретно поставленої мети і розробці декількох програм для її досягнення. //Цей метод використовується при рішенні масштабних задач і включає наявність декількох мети (економічних, організаційних, науково-технічних, екологічних та ін.). У результаті ця мета перетинається, а з них вибирається пріоритетна мета, досягнення якої обґрунтовується за допомогою ЕОМ. П-ЦМ є основою довгострокового планування.//
  3. Нормативний метод – базується на використовуванні прогресивних техніко-економічних норм і нормативів //норма – міра між максимальною і мінімальною величиною плану. В с-х підприємстві існують норми витрат матеріалів, норми природного спаду, витрат праці і з/п, норми особистого споживання і др.; норматив – узагальнені величини витрат ресурсів всіх видів, що регламентуються . Їх встановлюють аналітичним або розрахунковим шляхом на 1 га посіву, голову тварин, одиницю техніки і т.д. Існують нормативи виробничого потенціалу, основних і оборотних фундацій, соціально-економічного розвитку підприємства, штатні нормативи.// Похідної нормативного методу є нормативно-ресурсний метод планування, заснований на економічній оцінці потенціалу господарства.
  4. Розрахунково-конструктивний метод – в його основі лежить розробка різних варіантів техніко-економічних коефіцієнтів матеріально-грошових витрат, балансової ув'язки галузей і елементів виробництва. // Тут широко исп-ся експертні оцінки, екстраполяція і інтерполяція + вся система экономико-математических методів з подальшою обробкою на ЕОМ і складанням оптимального плану з декількох запропонованих варіантів.

Інтуїтивні методи планування. Вимоги до експерта.

Інтуїтивні методи планування використовуються якщо об'єкт не піддається математичному опису і недостатньо вивчений. Це частіше за все відноситься до організації нових підприємств, випуску нової продукції або введення нових технологій (“ноу хау”). Основне навантаження при цьому лягати на досвідчених менеджерів і керівників – експертів. Експерт повинен володіти набором якостей, які допоможуть уникнути ряду помилок при плануванні.//

Основні вимоги, що пред'являються до експерта наступні:
  • визначений практичний і дослідницький досвід;
  • високий рівень загальної ерудиції;
  • здатність адекватно відображати тенденції розвитку об'єкту;
  • наявність психологічних установок на майбутнє;
  • відсутність зацікавленості в конкретних результатах прогнозу.

Процес роботи експертів називається – експертизою. Всі експертні оцінки можуть бути розділений на індивідуальні і колективні.

Індивідуальні оцінки включають:
  1. Інтерв'ю – приватна бесіда організатора складання плану з експертом // недолік – психологічний тиск особи організатора//.
  2. Аналітичні записки – експерт індивідуально проводить всі необхідні, на його думку, розробки. Їх обгрунтовані результати висловлюються письмово і прямують організаторам.
  3. Побудова сценаріїв – опис можливої послідовності подій, які робитимуть вплив на діяльність підприємства в майбутньому.

Надалі з індивідуальних оцінок формується так звана «сіть експертів». При цьому планується отримання сумарної і середньої оцінки плану-прогнозу //розкрити//.

Колективні оцінки:
  1. Метод мозкової атаки (мозкового штурму) - ставить за мету генерацію нової ідеї і творче рішення поставленої задачі, а так само визначення можливих варіантів розвитку події. //Тут важлива роль відводиться ведучому. Оптимальна чисельність групи 6-12 чоловік.//
  2. Метод «комісій» (круглого столу) – спочатку вибирається комісія, яка наділюється правом попереднього або заключного рішення. //Недолік – експерти наперед орієнтовані на компромісне рішення (єдина думка), яке спотворює результати плану.//
  3. Метод «Дельфи» //Америка – 50-е рр.// - розсилка анкет експертам і подальше узагальнення їх висновків. Тут передбачається опит в декілька турів. Результати кожного туру обробляються, а потім проводиться статистична характеристика групової відповіді.// Недоліки:
    • тривалий цикл багаторівневої експертизи;
    • небезпека поверхневого аналізу;
    • відсутність відкритої дискусії;
    • виключення нових підходів в рішенні проблеми.
  4. Метод «дерева мети» (Схема Ісикава) //Японія – 70-е рр.// – розбиває основну задачу плану на підзадачі і створює систему зв'язків між ними, при цьому кожний експерт працює над своєю задачею. Побудова ДЦ характеризується такими особливостями:
    • об'єкт розглядається як система;
    • обробляється сценарій досягнення кінцевої мети;
    • обгрунтовуються коефіцієнти відносної важливості (=вершины, мають кількісну оцінку).//Часто при цьому методі використовується математична теорія графів.
  5. Матричний метод – використовується у разі довгострокового планування великих систем, коли виникає необхідність узгодження планів окремих підрозділів і встановлення типу основних зв'язків між ними. Характер зв'язку може бути визначений як негативний, нейтральний або позитивний. Інтенсивність дії визначається у відсотках або балах. При цьому обов'язковим є облік більш ранньої події. //Наприклад, внесення мінеральних добрив і гербіцидів в грунт може носити як негативний, так і нейтральний або позитивний характер залежно від попереднього стану грунтів. Матричний метод підвищує точність планування і використовується частіше всього в комплексі з іншими методами, особливо «Дельфи». Складність розрахунків привела до використовування ЕОМ.
  6. Метод евристичного планування (від вислову Архімеда: «Еврика!») – узагальнення думок висококваліфікованих фахівців у вузьких областях знань.

Мінімальна кількість експертів при колективних оцінках визначається за формулою:

Nmin = 0,5 (3 : b + 5)

Де: b – помилка в плануванні (0< b <1).

Приклад: Хай b = 0,3. Тоді, Nmin = 0,5 (3 : 0,3 + 5) = 7,5 чол.., тобто 7-8 чоловік.

Розподіл методів планування по кваліфікаційних ознаках.

Як інтуїтивні, так і формалізовані методи включають набір прийомів, які мають певні кваліфікаційні ознаки. Розподіл методів планування по ознаках представимо у вигляді таблиці 1.1:

Таблиця 1.1 - Класифікація методів планування.
Класифікаційні ознаки за:
Методи планування
Вихідною позицією для розробки плану
  • Ресурсний (по можливостях);
  • цільовий (по потребах)
Принципами визначення планових показників
  • якісні (експертно-оцінний, евристичний);
  • кількісні (экстраполятивный, интерполятивный)
Способом розрахунку планових показників
  • досвідчено-статистичний (середніх величин);
  • чинник;
  • нормативний
Узгодженню потреб з ресурсами
  • балансовий;
  • матричний
Варіантністю планів, що розробляються
  • одноваріантний (інтуїтивний);
  • поливариантный (розрахунково-конструктивний);
  • экономічно-математичної оптимізації
Способу виконання розрахункових операцій
  • ручний;
  • механізований;
  • автоматизований
Формі подачі матеріалу
  • табличний;
  • лінійно-графічний
  • логіко-структурний (цільовий)