Зміст і організація внутрішньогосподарського планування.

План лекції

Організація планової роботи в аграрному підприємстві.
Процес планування.

Ключові слова: внутрішньогосподарське планування, плануючий персонал, процес планування, «подушки безпеки»

Організація планової роботи в аграрному підприємстві.

Планування виробничо-фінансової діяльності і соціального розвитку на рівні підприємства називається внутрішньогосподарське планування. Воно охоплює сукупність планово-розрахункової і економічної роботи по складанню, обґрунтовуванню і контролю за ходом виконання плану підприємства і його підрозділів.

Успіх роботи по складанню планів значною мірою визначається рівнем організації планової роботи на підприємстві і її взаємодія між такими ланками:

Плануючий персонал.
Процес планування.
Засоби, що забезпечують процес планування, включаючи інформаційне, технічне, програмно-математичне і організаційне забезпечення.

Розглянемо кожний елемент в цій системі по окремості.

Плануючий персонал – складається з фахівців, які в тій чи іншій мірі виконують функції планування. Причому, для одних з них ці функції можуть бути основним видом діяльності (працівники планової служби), а для інших – об'єднуватися з іншими видами діяльності (керівники виробничих і функціональних підрозділів).

Основними видами діяльності економістів-плановиків є:

розробка прогнозів, стратегії і тактики розвитку підприємства;
економічний аналіз і оцінка внутрішнього і зовнішнього стану підприємства;
консультації і допомога іншим фахівцям підприємства щодо техніки планування;
формування атмосфери творчого відношення членів підприємства до планування свого майбутнього.

Чисельність служби планування в першу чергу залежить від розміру підприємства. На великих сільськогосподарських підприємствах (площа земельних угідь – понад 2,5 га) існують спеціальні служби (відділи) з 2-х - 3 -х чоловік; на середніх (від 2 до 2,5 га) - один постійний; на дрібних – немає постійного фахівця. Він або притягується із сторони, або працює за сумісництвом.

Склад планової служби залежить від типу організаційної структури (централізована, децентралізована) і стилю управління. Для великих підприємств характерна децентралізація планової діяльності, а для невеликих централізація. Це пов”язане з тим, що великими підприємствами складніше управляти, тому за наявності єдиної мети, стратегія в його підрозділах може істотно відрізнятися. Невеликі ж підприємства потребують постійного зміцнення своїх позицій.

Функції планово-економічної служби розподіляються по таких сферах діяльності: - планування; - організації планово-економічної роботи; - аналізу і оперативно-статистичного обліку; - методологічної роботи.

Фахівці, зайняті плануванням повинні володіти певним набором якостей, які сформульовані у “Вимогах до особистих якостей плановика” і посадової інструкції. Економіст-плановик виступає в ролі радника. Остаточне рішення ухвалює керівник підприємства.

Інформативне забезпечення – є третьою структурною ланкою організації планування на підприємстві. Воно включає: збір інформації, її подальшу обробку, аналіз і формування бази даних. Сучасний шлях інформативного забезпечення – це формування інформативних систем через комп'ютерну сіть, інтернет.

Процес планування.

Методологічною основою процесу планування служить програмно-цільовий метод (ПЦМ). Сутність якого полягає в тому, що спочатку формулюється мета, а потім розробляється програма для її досягнення. ПЦМ складається з ряду послідовно виконуваних етапів:

І – На першому етапі керівництвом підприємства формулюється мета і розробляється стратегія розвитку підприємства.

ІІ – Реалізація стратегії передається на рівень керівників лінійних і функціональних підрозділів, які розробляють тактику досягнення мети. Для цього довгострокові програми розбиваються по етапах і термінах. Визначають шляхи їх досягнення, а на основі розподілу мети на менш складні і послідовні за періодом їх виконання складають середньострокові і поточні плани.

ІІІ – Складаються чіткі задачі для кожного функціонального і лінійного підрозділу, визначаючі його місце і роль в досягненні загальної мети. Цей етап здійснюється по відділах і службах підприємства маркетингу, збуту, фінансів, кадрів і т.д., в яких розробляються поточні і оперативні плани.

Як бачимо, від етапу до етапу в процес планування втягується вся більша кількість фахівців, які вносять свій внесок в забезпечення достовірності інформації.

Відповідно до етапів планування плани на підприємстві розрізняються по ступеню обхвату його діяльності. До першої групи входять плани, що охоплюють всю діяльність підприємства: зведені, комплексні, основні, головні. В другу групу - плани по функціональних зонах (виробництво продукції, маркетинг, збут і т.д.. В третю групу – плани по видах робіт.